Напередодні Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини (День прийняття Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини), який відзначають щорічно 17 жовтня, у Медіацентрі Україна відбулась пресконференція проєкту "Кобзарство. Епічна традиція" та презентація інтернет-порталу "ДУМА", який створений заради підтримки визнання "Практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції" ЮНЕСКО, збереження та розвитку традицій українського кобзарства.

До заходу долучилися:

• Олесь Санін – український кінорежисер, актор, продюсер, лірник, креативний продюсер проєкту "Кобзарство. Епічна традиція";
• Тарас Компаніченко – український культурний діяч, кобзар, бандурист і лірник, військовослужбовець, молодший сержант 241-ї окремої бригади територіальної оборони;
• Микола Товкайло – кобзар, археолог, панотець, цехмайстер Київського Кобзарського Цеху;
• Тарас Дороцький – кобзар, лірник, братчик Львівського кобзарського цеху;
• Павло Мороз – керівник департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП;
• Андрій Різоль – голова правління Асоціації "Дивись українське!", продюсер проєкту "Кобзарство. Епічна традиція".

Наприкінці 2022 року до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України було внесено "Кобзарсько-лірницьку традицію" (кобзарство) (охоронний номер 053). Внесення до Національного переліку свідчить про національну значущість багатосторічної культурно-освітньої державотворчої діяльності кобзарів та лірників.

У 2023 році за ініціативи Кобзарських цехів Києва, Харкова та Львова, спільно з акредитованої в ЮНЕСКО ГО Центр розвитку "Демократія через культуру", Національної Академії мистецтв України та Асоціації "Дивись українське!", за підтримки Фонду "МХП-Громаді", Україна подала відповідну заявку на внесення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО "Практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції".

Про історію, прийняття рішення щодо подання на визнання в ЮНЕСКО розповів Микола Товкайло – кобзар, археолог, панотець, цехмайстер Київського кобзарського цеху:

"Спочатку ми сумнівалися щодо ідеї подання "Практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції" на визнання ЮНЕСКО, тому що кобзарі та лірники не шукають гучної слави та великої популярності. Кобзарські цехи – доволі закриті спільноти. Із часом ми зрозуміли, що таке всесвітнє визнання нашої спадщини в першу чергу важливе для України. Через таке визнання світ більше дізнається про Україну, про наші традиції, самобутність, ідентичність. Розуміння того, що всесвітнє визнання української культури допоможе Україні у боротьбі та підтримає дух українців, привело нас до рішення подати заявку в ЮНЕСКО".

"Завдяки спільній злагодженій роботі ми доволі швидко зібрали необхідні документи та створили документальний фільм "Світ кобзарства" для подання заявки в ЮНЕСКО, після чого нам повідомили, що процедура ухвалення рішення може зайняти три–сім років. Такі терміни нас не задовільнили, в першу чергу, через війну в Україні та загрозу знищення кобзарської традиції. Після експертної оцінки фахівців ЮНЕСКО та переконливої аргументації української сторони заявка отримала статус пріоритетності розгляду. Затверджено рішення, що вона буде розглянута вже на початку грудня 2024 року на XIX сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО в Асунсьйоні, Республіка Парагвай" – розповів голова правління Асоціації "Дивись українське!", продюсер проєкту "Кобзарство. Епічна традиція" Андрій Різоль.

Визнання ЮНЕСКО засвідчить всесвітню важливість та значущість українського кобзарства, багатосторічну живу тяглість розвитку української культури, унікальність та самобутність української ідентичності. Світове визнання створить потужний імпульс зацікавленості світової спільноти до української культури, підкреслить суб'єктність України.

Розуміючи велике значення визнання кобзарства ЮНЕСКО як для просування української культури у світі, так і підтримки морального духу українців у боротьбі з ворогом, був ініційований проєкт "Кобзарство. Епічна традиція". Він дозволить зберегти та популяризувати кобзарсько-лірницьку традицію для сучасного та майбутніх поколінь.

Проєкт "Кобзарство. Епічна традиція" втілює нашу віру у важливість зберігати і цінувати те, що робить нас українцями: нашу історію, ідентичність, нашу музику. Сьогодні, у сучасному світі, де все навколо змінюється з блискавичною швидкістю, ми стоїмо на сторожі збереження унікальної спадщини українців. Реалізація проєкту відбулась за фінансової підтримки "Українського культурного фонду".

У межах проєкту "Кобзарство. Епічна традиція" створений веб-портал "ДУМА", який на початковому етапі включає в себе: 

• високоякісний студійний запис близько 100 творів дум від 12 сучасних кобзарів та лірників;
• 19 відео виконань епічного кобзарського репертуару;
• шість фільмів-портретів кобзарів;         
• три освітні відеолекції.

У найближчому майбутньому заплановано розширення порталу, зокрема на ньому можна буде знайти:         

• архівні та реставровані записи, починаючи з кінця XIXст. (валкові записи Філарета Колеси, Миколи Лисенка та ін.) і до новітніших, від середини XX ст. і до сьогодні;
• наукові статті та посилання на всі можливі матеріали про традиційне кобзарство;
• збільшення лекційного матеріалу для шкільної та популяризаторської програми;
• інформація про суміжні проекти зі збереження нематеріальної спадщини в Україні та світі.

Веб-сайт також враховує інклюзивність для користувачів із порушеннями зору, можливість використання голосового опису сайту та інтерактивну взаємодію з архівом.

"Весь проєкт "Кобзарство. Епічна традиція" та його важлива складова веб-портал "ДУМА" створений за міжнародними стандартами та рекомендаціями ЮНЕСКО для того, щоб прокласти шлях української культурної спадщини в сучасну цифрову епоху. Сайт проєкту буде ще одним майданчиком щоб розповісти світові про Україну", – пояснив кінорежисер, креативний продюсер проєкту "Кобзарство. Епічна традиція" Олесь Санін.

Своєю чергою, український культурний діяч, кобзар, бандурист і лірник Тарас Компаніченко розповів: "Завдяки збереженню кобзарських традицій нам вдається зберігати своє коріння, витоки. Ми хочемо доносити до багатьох нашу історію та живі традиції. Кобзарські думи зворушували наших предків, пробуджували в них почуття людяності, гідності, підіймали боротьбу за свободу. У витоках кобзарства криється найбільша цінність, яка належить всьому світові".

Фонд "МХП-Громаді" з самого початку підтримав ідею висування "Практики з охорони кобзарсько-лірницької традиції" на визнання ЮНЕСКО як вагомий інструмент для просування української культури у світі, так і для підтримки морального духу українців у боротьбі з ворогом.

"Для компанії "МХП" надзвичайно важливо, щоб Україна перемогла в цій несправедливій війні. Окрім постійної допомоги військовим, захисникам і ветеранам, ми розуміємо, що важливим фактором збереження українства є переосмислення української історії, збереження традицій, які демонструють українців як самобутніх, нескорених і вільних людей" – наголосив директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП Павло Мороз.

Також важливо додати, що з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України вже тривають консультації щодо створення на базі проєкту "Кобзарство. Епічна традиція" спеціальної програми для моральної підтримки воїнів ЗСУ за участі кобзарів та братчиків Кобзарських цехів Києва, Львова та Харкова.

На завершення пресконференції запрошені гості мали змогу послухати наживо кобзарські думи у виконанні Тараса Компаніченка; кобзаря, панотця та цехмайстера Київського кобзарського цеху Миколи Товкайло; кобзаря, лірника, братчика Львівського кобзарського цеху Тараса Дороцького.

Учасники пресконференції також були запрошені на відкриття виставки "Жива спадщина: час, простір, культура", яка триватиме з 16 по 30 жовтня у Національній академії мистецтв України, де представлені кращі зразки та традиції нематеріальної спадщини України.

• Веб-сайт проєкту "Кобзарство. Епічна традиція" – "ДУМА";
• Facebook;
• Instagram;

Проєкт "Кобзарство. Епічна традиція" реалізується Асоціацією "Дивись українське!" у співпраці з Київським кобзарським цехом, Харківським кобзарським цехом та Львівським кобзарським цехом за підтримки Українського Культурного Фонду, за сприяння Культурної інституції "Міжвухами" та Національної академії мистецтв України. Дякуємо за багаторічну підтримку збереження кобзарської традиції Фонду "МХП-Громаді".