5.ua

Найцікавіші концерти червня в Національній філармонії: огляд та дати

Серед запропонованого: один з найбільш успішних у світі молодих скрипалів з України Валерій Соколов, київський піаніст Євген Громов, одна з найвідоміших японських скрипальок світу Маюко Каміо, Київський камерний оркестр та програма Романа Кофмана

8 червня. Музика для струнних

8 червня в Національній філармонії виступить знаний у світі український скрипаль Валерій Соколов. Валерій Соколов – один з найбільш успішних у світі молодих скрипалів з України. Визнання отримав завдяки технічній бездоганності гри, емоційній манері виконання і художній зрілості своїх інтерпретацій найскладніших творів скрипкового репертуару. 2005 року на конкурсі ім. Джорджа Енеску у Бухаресті він отримав золоту медаль та спеціальний приз за виконання Третьої сонати Енеску.

Народився 1986 року в Харкові. Закінчив Харківську спеціальну музичну школу (клас доцента Євдокимова С. А.). 1999 року після виступу на міжнародному конкурсі скрипалів імені Пабло Сарасате в Памплоні отримав грант Фонду Володимира Співакова і продовжив навчання в Лондонській Школі скрипалів Ієгуді Менухіна. Відтак навчався в лондонському Королівському коледжі музики (клас Фелікса Андрієвського). 2011 року закінчив аспірантуру Франкфуртської Вищої школи музики і театру / Кронбергскої академії.

Соколов співпрацює з найвідомішими симфонічними оркестрами світу, є постійним учасником найпрестижніших музичних фестивалів. Сольні концерти музиканта пройшли в паризькому театрі Шатле і Театрі на Єлисейських полях, Лондонському Вігмор-холі, Театрі Олімпіко в Римі, Лінкольн-центрі, залі Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, в залах Ванкувера, Гонконгу, Ліона та ін.

Валерій Соколов автор ідеї та художній керівник Міжнародного фестивалю камерної музики "Музичні вечори", який проходив в Харкові (Україна) в 2010 і 2011 роках.

У Національній філармонії скрипаль виступить у супроводі філармонічного симфонічного оркестру під орудою Віталія Протасова. У програмі концерту – твори Гайдна, Бруха, Барбера.

9 червня. Київ 1960-х/автографи: знаки, ритми, розриви площин

9 червня в Національній філармонії України відбудеться сольний концерт київського піаніста Євгена Громова "КИЇВ 1960х / АВТОГРАФИ: Знаки, Ритми, Розриви площин...". Прозвучать твори Сильвестрова, Грабовського, Губи, Годзяцького, Станковича, Балакаускаса. Серед них – чотири світові та одна українська прем'єри.

Українське музичне шістдесятництво — одна з найяскравіших та найдраматичніших сторінок сучасного вітчизняного мистецтва. Покоління, що прийшло на межі 1930х-40х у найважчі для країни роки — роки сталінського терору, Другої світової війни, окупації, трагедії Бабиного яру, тотального та безперервного повоєнного ідеологічного тиску — здавалося, із самого початку мало б бути приречене на повну та абсолютну безмовність...

Однак доповідь Хрущова на ХХ з'їзді КПРС 1956 року, що поклала край сталінській епосі, великою мірою послабила ідеологічне навантаження, зокрема й у царині мистецтва. Настала пора відлиги.

Саме о цій порі до Київської консерваторії з невеликим інтервалом у часі вступають в клас славетного професора з композиції Бориса Лятошинського кілька талановитих юнаків, що протягом декількох наступних років свого перебування у класі Лятошинського перетворяться на майстрів музичного андеґраунду та заживуть собі слави "непримиренних".

З плином часу молоді люди об'єднались у творче товариство, що згодом отримало на Заході назву "Київська група" або ж "Київський аванґард". Ватажком цього неформального об'єднання стає диригент Ігор Блажков. До групи входять композитори Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Валентин Сильвестров, Володимир Губа, музикознавиці Лариса Бондаренко і Галина Мокрієва. Пізніше до них приєднуються композитори Святослав Крутиков, Володимир Загорцев, Петро Соловкін. Серед однодумців, друзів та поціновувачів гуртка — поет Сергій Вакуленко, художники Григорій Гавриленко, Валерій Ламах, Вілен Барський, режисер Сергій Параджанов, російський поет Геннадій Айгі, котрий часто навідувався до Києва у ті роки та ін. Жагуча спрага знань долала всі перешкоди. Молоді митці у досить стислий час з неймовірною швидкістю опанували найновітніші техніки тогочасного компонування (політональність, серійну додекафонію, серіалістичний пуантилізм, сонористику, конкретну музику), без остраху експериментуючи і беззастережно застосовуючи результати своїх посилених штудій та експериментів у власній творчості.

15 червня. Концерт симфонічної музики

15 червня у Національній філармонії виступить одна з найвідоміших японських скрипальок світу Маюко Каміо. Свого часу вона стала однією з наймолодших переможниць Міжнародного конкурсу скрипалів ім. Ієгуді Менухіна.

Український дебют артистки відбувся в Одесі 2004 року, де вона стала переможницею I Міжнародного конкурсу ім. Давида Ойстраха. А вже за кілька років після того Маюкі дебютувала в Києві, де дала концерт з філармонічним симфонічним оркестром під керівництвом Миколая Дядюри.

Маестро Дядюра із симфонічним оркестром Національної філармонії супроводжуватиме Маюко Каміо і цього разу. У програмі – скрипковий Концерт Брамса. До речі, інструмент, на якому грає Маюко, – скрипка Страдіварі, яка колись належала Йозефу Іоахиму, видатному угорському скрипалеві другої половини XIX століття, який був другом і партнером Йоганнеса Брамса по камерному ансамблю.

Маюко Каміо народилася в Осаці 1986 року. На скрипці грає з чотирьох років.   Ази виконавської майстерності отримала під керівництвом японських педагогів, зокрема у Школі музики Тохо Гакуен, а відтак продовжила навчання у Нью-Йорку, в знаменитій Джульярдській музичній школі, а після того в Цюриху, під керівництвом Захара Брона.

Маюко Каміо – володарка гранту від Bagby Foundation for the Musical Arts і престижної музичної премії "Ідеміцу". 2007 року вона стала переможницею XIII Міжнародного конкурсу ім. П.І. Чайковського.

17 червня. Чарівний подих Відня

17 червня виступить Київський камерний оркестр під орудою Наталії Пономарчук. Музиканти представлять програму, що складається із творів віденських класиків різних часів та епох. Прозвучить відомий ре-мінорний Квартет "Дівчина і смерть" у перекладенні для струнного оркестру Франца Шуберта, "Пісні мандрівного підмайстра" і Адажієто із Симфонії №5 Густава Малера та Langsamer Satz Антона Веберна.

Солістка – Інна Галатенко (сопрано).

Партію арфи виконає Наталія Ізмайлова.

26 червня. Закриття сезону

26 червня у Національній філармонії відбудеться концерт з нагоди закриття 154-го концертного сезону. Традиційно для відзначення таких подій організатори обирають найкращих виконавців, а в концертних програмах звучить переважно популярна класика.

Диригент Роман Кофман підійшов до справи, як завжди, оригінально. У першому відділенні філармонічний симфонічний оркестр зіграє під орудою Маестро улюбленого всіма Рахманінова, але нам представлять не "шлягери", а якраз менш виконувані його твори. Це симфонічна фантазія "Утёс" (назву твору дав однойменний вірш Лєрмонтова), твір, який написано Рахманіновим через рік після закінчення консерваторії, і про який музикознавець Юрій Келдиш свого часу писав, що ця композиція "страждає рихлістю, розкиданістю форми". Проте мелодичної виразності, яскравості тематичних образів і, головне, щирості цій музиці не бракує. Завершить перше відділення рахманіновський Четвертий фортепіанний концерт, який за популярністю поступається Другому і Третьому концертам російського класика, але від того зовсім не гірший від них, а є таким же шедевром світового фортепіанного репертуару. Сольну партію в концерті виконає знаний київський піаніст Антоній Баришевський.

У другій половині програми прозвучить знаменита Восьма симфонія Франца Шуберта, яка увійшла в історію музики як "Незакінчена", і у фіналі – тріумфальні оркестрові варіації Равеля "Болеро".

Попередній матеріал
Комітет ВР з питань бюджету рекомендує звільнити Данилюка
Наступний матеріал
Схуд на 30 кілограмів: Володимир Балух уже 80 днів голодує в кримському СІЗО