Яка ж революція без барикад? Ще ввечері на Майдані почали зводити укріплення від можливого наступу бійців «Беркуту». В хід пішли усі підручні засоби – від пластикових гілок ялинки до вантажівки. До ранку загорожі з’явилися на всіх можливих підступах до Майдану. Біля кожної такої барикади сформувалися своєрідні бригади самооборони.

Андрій Парубій, народний депутат, «Батьківщина»: «Нам дуже важливо, щоб зовнішній наш периметр був весь час наповнений людьми».

І периметр наповнювався. Причому на барикадах, поміж кремезних хлопців, можна було побачити і дівчат, і поетів.

Остап Сливинський, поет: «Ми повертаємося в часи романтизму, ХІХ століття, коли справою поета було не тільки писати про опір, але й бути з тими, кого він закликає до опору. Я думаю, насправді це така річ, в яку кожен може внести свою невеличку лепту».

Поза барикадами наметове містечко додатково вирішили захистити автомобілісти. На перехресті вулиць Хрещатик і Хмельницького вилаштувалася колона, щоб завадити можливому проїзду спецтехніки.

Максим, автомобіліст: «Поставили люди предупредить с КМДА, если будут подъезжать автобусы».

Час від часу посеред ночі з’являлися тривожні чутки про наближення підрозділів міліції. У найближчих кварталах постійно чергувало кілька автобусів «Беркуту». Добровольці на передовій тренувалися зустрічати потенційних «гостей».

Найбільш напруженими були години перед світанком. Утім, очікуваного наступу так і не відбулося. 

Олег Криштопа, 5 канал.