Одне з найбільших у світі інформаційних агентств Associated Press завітало на "Запоріжсталь", спільне підприємство групи "Метінвест", аби розповісти про трансформацію українського металургійного бізнесу під час війни з росією, про щоденні проблеми та виклики.
Пресслужба компанії переклала цю історію.
На самому комбінаті – бронежилети, біля входу – протитанкові пастки. Щоразу, коли звучать сирени повітряної тривоги, – а вони спрацьовують щодня – більшість працівників прямує до одного з 16 бомбосховищ на території "Запоріжсталі".
Але дехто продовжує працювати та підтримувати рух розплавленого металу, попри не лише на сильну спеку та іскри з доменних печей, що виплавляють сталь для всього – від залізничних вагонів до побутової техніки, – а й на загрозу артилерійського обстрілу.
Місто Запоріжжя розташоване менш ніж за 50 км від лінії фронту, житлові будинки й енергетична інфраструктура часто стають мішенню для росіян. Через війну завод працює не на повну потужність, – третина з понад 10 тис. робітників простоює.
Під ударом опинився прибутковий сектор і ключовий роботодавець, необхідний для підтримання зруйнованої війною економіки. Зусилля щодо відновлення виробництва та відвантаження товарів по всьому світі – матимуть вирішальне значення для відновлення країни. До вторгнення металургія була опорою економіки та складала третину експорту України. Але потім російські війська взяли під контроль промислові центри в Донецькій та Луганській області.
Уповільнення роботи металургійного комбінату "Запоріжсталь" – лише частина проблем для гірничо-металургійної компанії "Метінвест". Відтоді, як рф окупувала український Крим у 2014 році, компанія втратила обладнання та об'єкти в регіонах.
"Проте найбільші збитки, яких ми зазнали, – це збитки, завдані економіці України. Коли країні завдають шкоди, компанія страждає від неї не менше, ніж від прямих влучань снарядів", – каже генеральний директор групи Юрій Риженков.
На комбінаті життя вирує навколо трьох із чотирьох робочих доменних печей. Безперервне шипіння наповнює повітря, насичене різким, кислим присмаком сірки, що виникає внаслідок поділу чавуну та відходів виробництва. Сріблясті костюми робітників відбивають сліпуче світло від червоного розплавленого металу, що вирує в печі, де температура досягає 1500 °C. Здається, що всі завантажені роботою, але працівники знають, що виплавляють менше чавуну, ніж до війни.
"Ми обмежені як кількістю сировини, так і можливостями виплавки", – розповідає майстер доменної печі Олег Ільїн.
Повернутися до нормального рівня виробництва "Запоріжсталі", як і багатьом промисловим підприємствам в Україні, заважають перебої з постачанням електроенергії через російські ракетні атаки, пошкодження інфраструктури та блокада чорноморських портів.
Саме блокада є однією з найбільших проблем для "Запоріжсталі", робота якої переривалася лише двічі за її майже 90-річну історію – під час Другої світової війни та невдовзі після вторгнення рф в Україну. Минулої весни російські війська зупинили за десятки кілометрів від комбінату, але майже через рік він так і не зміг повністю відновитися.
На продукцію "Запоріжсталі" ціни вищі, її важче доставити до покупців. Замість кораблів замовлення перевозяться переважно залізницею, що підвищує вартість не лише транспортування, а й виробництва та сировини. До війни "Запоріжсталь" могла зібрати партію сталевих штаб, які використовують, наприклад, для виробництва холодильників, та доставити їх покупцям за місяць або два, каже генеральний директор підприємства Роман Слободянюк. Зараз це може тривати три місяці й більше.
"Не кожен клієнт готовий до таких ризиків. Тому ми були змушені скоротити географію наших клієнтів", – зазначає Слободянюк.
Раніше "Запоріжсталь" працювала із замовниками майже в 60 країнах – нині їх вдвічі менше. Війна вплинула на здатність комбінату виконувати замовлення для багатьох африканських країн і більшості країн Близького Сходу.
"До війни приблизно 90% металургійної продукції експортувалося морем, бо це було набагато дешевше", – підтверджує Дмитро Горюнов із Центру економічної стратегії України.
Зараз комбінат орієнтується на найближчі європейські країни та ринок США, куди можна доставляти продукцію через польські морські порти.
За даними галузевої асоціації "Укрметалургпром" та Oxford Economics, в Україні зруйновано близько третини потужностей металургійної промисловості, а виробництво скоротилося приблизно на 65%.
Український KSE Institute підрахував, що збитки українського бізнесу внаслідок війни становлять $13 млрд. У 2022 році обсяг виробництва скоротився приблизно на третину, а 2023-го Міністерство економіки прогнозує зростання лише на 1%.
Уряд покладається на дотації союзників, таких як Європейський Союз і США, для виплати заробітної плати та пенсій громадянам, щоб не друкувати гроші, які можуть прискорити інфляцію. Минулого тижня Україна отримала підтвердження про кредитний пакет на суму $15,6 млрд від Міжнародного валютного фонду.
Зі свого боку "Метінвест" намагається відновитися після втрати двох великих підприємств, зокрема комбінату "Азовсталь", де українські бійці оборонялися від російських окупантів.
41-річний Максим Нотченко, колишній працівник "Азовсталі", здалеку спостерігав, як росіяни беруть в облогу комбінат, завдаючи ударів: "Ніби шматки твого тіла відрізали". Він зміг виїхати з Маріуполя та почав працювати на "Запоріжсталі" у квітні минулого року.
Приблизно 20 тис. інших працівників "Метінвесту" зробили те саме – залишили окуповані території, або приєдналися до ЗСУ. До вторгнення в компанії працювало близько 100 тис. осіб, зараз – 85 тис.
За словами генерального директора "Метінвесту", відновлення ланцюгів постачання, насамперед розблокування чорноморських портів, пожвавить компанію.
"Українцям властива така риса: що б із нами не відбувалося, ми продовжуємо працювати, винаходимо нові способи роботи, щоб бути ефективними в будь-якій ситуації", – говорить Юрій Риженков.
З його слів, єдиний спосіб гарантувати безпеку та розвиток компанії – це звільнення всіх захоплених росією територій, включно із Кримом. Саме тому компанія спрямовує ресурси на підтримку українських Сил оборони.
"Перемога України гарантує бізнесу можливість розвиватися", – впевнений Риженков.