У Кропивницькому представили унікальний артефакт часів Голодомору – документальну книгу "Я все чув, все бачив", створену на основі щоденника сільського голови Івана Кочерженка. У своїх записах він документував депортації, масове розкуркулення та знищення хліборобів на Кіровоградщині в 1932–33 роках. Рукописи, які десятиліттями приховувала радянська влада, знайшов та дослідив краєзнавець Валерій Жванко. Книга розкриває моторошні подробиці геноциду українців і проливає світло на злочини тоталітарного режиму.
Щоденник виконавця злочинів: ким був Іван Кочерженко
У селі Щасливому прізвище Кочерженко й досі має лиху славу. Для місцевих жителів Іван Кочерженко – прислужник тоталітарного режиму та цинічний кат. З 1922-го до 1938-го року він був сільським головою та керував місцевим колгоспом. Саме за його наказами в селі розпочалася колективізація та масове розкуркулення. А в 1932–33-му він приховував масштаби голоду, який забрав сотні життів односельців.
Свідчення про події Голодомору Кочерженко записував у щоденник, що радянська влада ретельно приховувала від сторонніх очей. Рукописи у сільській школі випадково знайшов і дослідив місцевий краєзнавець Валерій Жванко.
"Шок, шок. Якісь речі просто неможливо було читати. До сліз перший раз, коли розбираєш його почерк. Тобто, фактично, можнасказати, цещоденникЧикатила, якщотакдужепо-простому", – поділився краєзнавець Валерій Жванко.
Документ, що відкрив правду: про що книга "Я все чув, все бачив"
Аналіз рукописів зайняв у дослідника два роки. Щоденник Кочерженка містить майже 600 сторінок описів того, що відбувалося в Щасливому та сусідніх селах під час Голодомору. На основі цих записів краєзнавець створив документальне видання "Я все чув, все бачив".
У книзі зібрано списки селян, що підлягали розкуркуленню, описи конфіскованого майна, норми видачі зерна й харчів за трудодень, а також записи про виселення родин. Дослідник розповідає, що заможних хліборобів затримували чекісти, садили на вози та під конвоєм відправляли з Щасливого на каторгу до росії. Одними з перших депортували хлібороба Івана Лисенка, його дружину та двох дітей.
"Вони не могли чинити ніякий опір. І, безумовно, ніякої стрілянини. Я не думаю, що якась там вина була. Заплакані, психологічно зламані, їх садили і везли", – зазначив упорядник книги Жванко.
За словами краєзнавця, у 1938 році самого Івана Кочерженка більшовики заарештували за антирадянську пропаганду. Він провів у в'язниці 10 років. Та навіть після звільнення не шкодував про злочини, виставляючи Голодомор як нібито "правосуддя".
"Він на вулиці в 70-х роках зустрічає тих дітей, дорослих вже, яких малими він разом із батьками вислав за межі України, батьки померли або загинули, а потім на вулиці зустрічається з ними, мовчки вислуховує всі їхні звинувачення, приходить додому і в уявній розмові виправдовується. Він видумує причини, через які він 40 років тому здійснив цей злочин. По-другому ж його не назвеш", – розповів Жванко.
Чому ця книга важлива сьогодні
Книга "Я все чув, все бачив" доступна у друкованій та електронній версіях. Музейники переконані, що вона є обов'язковою до прочитання, адже викриває кремлівські репресії українців і доводить штучний характер Голодомору.
"Там є факти, дійсно, на прикладі конкретного села, як вони виконують план, але їм додають додатковий план, і ми розуміємо причину смертності, зокрема в 1933-му році. Вона нам ще раз нагадує про наше минуле і ми розуміємо трішки більше вже наше сьогодення", – наголосила наукова співробітниця Центральноукраїнського краєзнавчого музею Алла Поперешняк.
"Багато людей загинуло. Це величезна трагедія для нашої країни, для нашої нації. І про це треба казати саме сьогодні. Для того, щоб не допускати в подальшому, щоб люди жили от в таких умовах", – зазначила кропивничанка Уляна Соколенко.
Світ побачили 400 примірників книги. Та упорядник не планує зупинятися – дослідження теми Голодомору триватимуть, щоб жоден злочин комуністів не залишився в таємниці.
Володимир Іванченко, Олександр Гаєвський, Кропивницький, "5 канал"
Щороку у 4-ту суботу листопада Україна та світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Нагадаємо, у селі Івківці на Чернігівщині бульдозерами знищили місце масового поховання жертв Голодомору. Тут поховано щонайменше 162 людини. Місцеві мешканці намагалися завадити цьому, але марно.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською