1 грудня у світі згадують про хворобу, яка вже багато років залишається викликом для людства. День боротьби зі СНІДом в Україні перетворюють на можливість подякувати за життя, підтримати людей, які живуть із ВІЛ, і нагадати про важливість профілактики та лікування. На акції, що проходять у Києві та регіонах, говорять і про нові загрози для програм лікування, які виникли через війну, і про реальні історії людей, які долають хворобу.
Акція в Києві: підтримка людей із ВІЛ і виклики воєнного часу
В Києві учасники акції зібралися біля меморіалу "Червона стрічка", аби нагадати про людей, які живуть із ВІЛ та тих, хто помер унаслідок хвороби. День боротьби зі СНІДом відзначають 1 грудня. Цей день є частиною кампанії "16 днів проти насильства", мета якої – підтримати людей із ВІЛ і наголосити, що вони мають такі самі права на життя та працю, як і всі інші.
Організатори зазначають: після початку повномасштабного вторгнення вести статистику стало складніше, адже багато українців перебувають за кордоном або служать у лавах Збройних сил. Під час акції озвучили оціночні дані щодо масштабів епідемії:
"Є оціночні дані, тобто як спеціалісти оцінюють, скільки людей з ВІЛ живуть в Україні. За цими даними в Україні близько 250 тис. людей живуть із віруcом. На обліку стоїть 133 тис. Із них тільки 115 тис. сьогодні отримають ліки. Але, щоб ви розуміли динаміку, в 2009 році ліки отримали 15 тис.".
На акції також наголосили на важливості профілактичних оглядів. Чим раніше виявити хворобу, тим більше шансів на повноцінне життя. Окремо згадали про військовослужбовців, які перебувають у групі ризику через контакт із кров'ю на полі бою:
"В умовах активних бойових дій не завжди вдається дотримуватися правил надання першої допомоги, тому цей фактор ризику, звісно, підвищується. З нашого боку, спільно з нашими сталими партнерами, СНІД-Фонд Елтона Джона, минулого року ми розпочали роботу для того, аби покращити доступ до діагностики і лікування ВІЛ і гепатитів B, C серед військовослужбовців".
Учасники акції закликали українців регулярно дбати про своє здоров'я та проходити профілактичні огляди.
Особиста історія з Кропивницького: життя після діагнозу
Майже 150 тисяч людей в Україні живуть із ВІЛ-інфекцією. І це тільки ті, хто офіційно перебуває на медичному обліку. Багато хто не здогадується про хворобу до появи симптомів. Серед ВІЛ-позитивних – переважно люди репродуктивного віку. І хоча ВІЛ досі невиліковний, терапія дає шанс на повноцінне життя.
Про свій шлях розповідає Тетяна з Кропивницького:
"У мене було все: паніка, істерія, я плакала. Я вийшла з лікарні, мені хотілося просто кинутися під автобус".
15 років тому Тетяна завагітніла й тоді дізналася про ВІЛ. Захворювання передалося від чоловіка, який приховував свій статус.
"Мені так соромно було… в мене таке відчуття було, що я якийсь ізгой. Ну, от я не така, як усі", – розповіла жінка.
Спочатку хвороба не давала симптомів, і подружжя навіть припинило лікування. Згодом ВІЛ прогресував непомітно. Чоловік помер. У Тетяни почалися тяжкі ускладнення.
"А потім я раптово просто втратила свідомість на дивані… Я потрапила в реанімацію, в мене було 35 кг – анорексія… Потом виявили в мене енцефаліт", – поділилася Тетяна.
Жінка отримала допомогу від фахівців благодійної організації "100% життя", яка вже 20 років підтримує людей із ВІЛ у Кропивницькому. У підопічних – люди віком від 20 до 50 років. Особливість ВІЛ у тому, що він поступово руйнує імунітет. Ліків, що повністю знищують вірус, не існує, але терапія дозволяє стримувати хворобу.
"Ці препарати вони отримують безкоштовно в центрі СНІДу… потрібно приймати на щоденній основі, без пропусків, тому що ВІЛ-інфекція відновлює свою силу", – пояснила голова організація Юлія Чабанюк.
Заразитися можна після незахищеного статевого контакту, переливання крові чи через нестерильні інструменти. ВІЛ не передається через побутові контакти або тварин. Діагностувати інфекцію дозволяють експрес-тести, які варто робити раз на рік.
"Зазвичай, це класичний тест кров'яний швидкий і також пропонуємо самостійний тест… Лопаткою водить у ротовій порожнині… Потім інтерпретує результат", – розповіла Катерина Тимошенко.
Тетяна сьогодні виховує трьох здорових дітей, працює в лікарні, відмовилася від шкідливих звичок і регулярно проходить обстеження.
"У мене вірусне навантаження зараз дорівнює нулю… Я не можу заразить свого полового партнера, я не можу заразить дітей… В мене всі інші аналізи, як мені кажуть, у космос можна", – наголосила Тетяна.
Вона переконана: ВІЛ – не вирок, якщо вчасно виявити хворобу й не припиняти лікування.
Як найчастіше відбувається зараження
Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. У 71% зараження відбулося внаслідок гетеросексуального статевого контакту, у 3% – унаслідок гомосексуального.
Також ВІЛ-інфекція часто передається через вживання ін'єкційних наркотиків.
Ризик зараження ВІЛ:
- у 26 разів вищий у чоловіків, які вступають у статеві стосунки з чоловіками;
- у 29 разів вищий серед споживачів ін'єкційних наркотиків;
- у 30 разів вищий серед тих, хто працює в секс-індустрії;
- у 13 разів вище серед трансгендерних людей.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.