Україна вже закриває третину потреб у зброї власним виробництвом, але чи вистачить коштів та техніки у партнерів, щоб підтримувати багатотисячні лави ЗСУ і після війни? На чому зупинилася тема відправлення іноземного контингенту на українську землю? І чи готова до цього Польща? Про візит Зеленського до Варшави. І про повернення ще 25 українців на рідну землю після нового обміну. Дивіться хроніку подій 1057-го дня Великої війни у матеріалі журналіста "5 каналу" Олексія Пасака.
Війну треба закінчувати, але не "якось", а лише з дієвими гарантіями безпеки. Саме це питання буде ключовим під час зустрічі президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Але гарантії не обмежуються лише різними форматами захисту від НАТО. Україна має чималу армію. І її треба утримувати – як технікою та зброєю, так і фінансами. Як під час війни, так і надто – після її завершення. Про це президент України говорив під час пресконференції у Польщі.
"Ви знаєте, сьогодні 600 тисяч, трішки плюс, російського контингенту на території нашої держави. Так? Може, трішки й мінус, залежно, як сьогодні наші хлопці попрацювали. Що стосується української армії – сьогодні вона 880 тисяч. Але ми повинні… 880 тисяч захищають усю територію. російські війська зосереджені в деяких напрямках. І тому там у деяких напрямках у них є кількісна перевага. І коли закінчиться війна, безумовно, ми маємо розуміти, що таке контингент інших країн. Ми ще раз підтримуємо цю ідею, ініціативу, але ми повинні зрозуміти, скільки це. І друге: ми повинні розуміти, яка буде армія в України", – заявив президент України.
Щоб підтримати сусідів, Польща підготувала вже 46-й пакет допомоги. Сума – €200 млн. Вміст пакета не розголошується. Про таке повідомив польський прем’єр Дональд Туск. За три роки війни пропорції допомоги від союзників змінилися. Третину від річних потреб у зброї та техніці Україна закриває власним виробництвом. Про це повідомив Зеленський. Решту надають партнери.
Близько 40% покривають Сполучені Штати, ще близько 30 – європейські союзники. Кількість військових заводів у Європі більша, ніж у росії, наголошує Зеленський. Але чомусь темпи виробництва досі вищі у москви. Згадавши залучення іноземних військ, президент повідомив, що обговорював це питання і з Францією, і з балтійськими партнерами. Про форми появи військ НАТО в Україні говоритимуть і з Лондоном. Будуть це лише інструкторські місії чи бойові підрозділи на лінії зіткнення, досі не визначено. Схоже, що рішення не перекидати власні війська станом на зараз визначила лише Польща.
"Це серйозне питання. Коли у мене запитують, чи готова Польща направити своїх солдатів в Україну як гарант безпеки, а ми про це багато говорили, то це не є план України чи Польщі. Не йдеться про те, щоб ми вкотре показали, як близько ми одне до одного. Йдеться лише про реальні гарантії безпеки, яких усі дотримуватимуться і боятимуться їх порушити. Зокрема, і росія. І тут нам потрібні всі союзники", – наголосив Дональд Туск.
Не допомагають зброєю, але контролюють гуманітарний процес. Уже вкотре за підтримки Об’єднаних Арабських Еміратів Україна провела обмін із ворогом. Додому повернулися ще 25 українців. Захисники "Азовсталі" та Маріуполя, а ще бійці, які стояли на обороні Харківського, Запорізького та Донецького напрямків. У координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зауважили, що Україна домоглася окремого обміну для тяжкохворих та полонених.
Серед обміняних – люди із втратою зору, кінцівок, гангренами, ті, хто мають складні хвороби і, згідно з міжнародними конвенціями, мали б бути обміняні найперше. Серед визволених є і один цивільний, якого ворог захопив під час боїв під Києвом. Наймолодшому визволеному – 24 роки. Найстаршому – 60. Від початку вторгнення до рідних домівок уже вдалося повернути 3981 українця.
Олексій Пасак, "5 канал"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
