Президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Це стратегічне рішення пояснюють необхідністю оборонятися всіма доступними засобами, адже росія сама не дотримується жодних норм міжнародного права. Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.
"Це фірмовий почерк убивць": чому Україна знімає обмеження на мінування
"росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни. Не тільки зараз. У війні проти України. Це фірмовий почерк убивць – знищувати життя всім, чим є", – заявив Зеленський.
Від початку повномасштабної війни кремль буквально встелив українську землю мінами, щоб зупинити наступ українських військ. За даними, нині понад 20% території України заміновано.
Україна ж приєдналася до Оттавської конвенції у 2005 році та взяла на себе зобов'язання не зберігати, не виробляти і не використовувати протипіхотні міни. В рамках виконання угоди було знищено близько 2,5 мільйона мін.
"Ми знищували запаси, думаючи, що робимо добру справу"
"Ми знищили добровільно фактично 2,5 млн протипіхотних мін свого часу. Це фінансували і НАТО, і США. Ми думали, що робимо благу справу, але зараз ситуація змінилася", – сказав заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
"Більшість мін, які були в Україні, були випуску 70-80-х років. Їх і так не було сенсу зберігати. Світ ішов до миру, і ця зброя вважалася неприйнятною", – пояснив історик Роман Безсмертний.
"Понаднормове мінування росіянами Запоріжжя стало однією з причин провалу українського контрнаступу в 2023 році. Використання протипіхотних мін – це елемент нашого захисту", – каже військовий аналітик Денис Попович.
Зброя для стримування: як змінилася тактика
Аналітики зазначають, що на четвертому році Великої війни Київ знімає із себе всі обмеження. Це – крок до виживання.
"Одне з основних завдань – сповільнити просування піхоти ворога. Це досягається через масове мінування kill-zone перед нашими позиціями. Якщо це буде поєднано з колючим дротом, ровами та іншими перешкодами – ефект буде значно більшим", – запевнив Михайло Самусь.
Крім тактичної складової, це також потужний геополітичний сигнал. До рішення України долучаються й інші країни Балто-Чорноморського регіону.
"Це тренд країн Балтії, Польщі, які готуються до можливого вторгнення з боку росії чи з території Білорусі. Це демонстрація військової тривоги регіону", – зазначив політолог Євген Магда.
"росія не перебирає засобами. Їм плювати на всі гуманітарні норми. Тому цей крок абсолютно виправданий, навіть якщо результат буде не миттєвим", – сказав Безсмертний.
Як вийти з конвенції: процедура та наслідки
Процес виходу з Оттавської конвенції займе до пів року. Спершу Верховна Рада має ратифікувати рішення, потім – офіційне повідомлення до ООН.
"Після інформування ООН має пройти термін – до шести місяців. Приблизно до кінця року ми відчуємо, що ці обмеження вже не діють", – пояснив Попович.
Водночас фахівці наголошують: мінування має бути контрольованим і задокументованим. Важливо уникнути втрат серед цивільних як під час війни, так і після її завершення.
"Потрібні точні карти мінних полів. Особливість протипіхотних мін – їх не завжди можна розмінувати без підриву. Якщо командири не ведуть облік – це питання до них. Але кожен підрозділ має документувати свої дії", – зауважив експерт Микола Мусієнко.
Що далі: Україна повинна виготовляти власні міни і домовлятися з партнерами
Рішення про вихід з Оттавської конвенції не означає, що війна стане легшою. Але воно дає шанс зберегти життя українських військових.
Аналітики закликають Київ до наступного кроку: налагодити власне виробництво протипіхотних мін, а також активізувати співпрацю з міжнародними партнерами для постачання необхідного озброєння.
Марта Шикула, "5 канал"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською