За даними звіту Ініціативи прозорості видобувної галузі, у 2020 р. внесок видобувних підприємств у ВВП України становив 190,34 млрд грн або 4,54% загального обсягу ВВП, а частка у вартості загального експорту всіх товарів і послуг – 4,94%. Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоцація (ЕВА).
"Майже рік тому було прийнято Національну економічну стратегію, де держава разом з бізнесом та громадськістю визначили вектори розвитку України до 2030 р. Так, природні надра та корисні копалини було визначено фундаментом доданої вартості для зростаючої економіки України. А справедливе оподаткування стало одним із стратегічних завдань для стимулювання розвитку видобувної галузі, звісно, поруч із верховенством права та економічною свободою", – зазначається в повідомленні.
За даними Асоціації, згадані фактори мали би сприяти збільшенню видобутку та залученню іноземних інвестицій у галузь. Але, мовляв, на практиці всі ці ініціативи виявились не настільки результативними.
"І паралельно з підготовкою реформаторських законопроєктів задля спрощення доступу до надр та дерегуляції, бізнес все ж говорить про втручання держави у діяльність надрокористувачів", – сказано у статті.
"Значна частина бюджетоутворюючих компаній галузі видобування руд металів представлена і в Європейській Бізнес Асоціації. У 2020 р. вони сумарно забезпечили робочими місцями 115 230 українців, сплатили 91 млрд гривень податків та інвестували майже 30 млрд гривень в економіку країни. Однак, ще не пройшло і два місяці 2022 р. як бізнес спостерігає значний тиск з боку контролюючих органів – вже до другої компанії від контролюючих органів є претензії щодо заборгованості у сплаті рентних платежів", – пояснюють в організації.
Рентна плата у сфері видобування руд металів є чутливим питанням для користувачів українськими надрами, і до початку 2022 р. українське регуляторне поле дозволяло множинність трактувань бази оподаткування, повідомляється в матеріалі. Водночас, згідно з Конституцією, закони не мають зворотної дії, тому звинувачувати компанії у протиправних діях, які на момент їх вчинення такими не були, по суті, незаконно, наголошують в Асоціації.
"Бізнес хоче працювати за чіткими та передбачуваними правилами, мати прозорі та рівні умови для усіх учасників галузі. А фіскальний тиск на прозорий бізнес шляхом проведення перевірок чи будь-яким іншим способом, очевидно, наносить втрати не лише конкретному бізнесу, але й країні загалом. Адже за подібними ситуаціями спостерігають й іноземні інвестори та партнери. Тож чи захочуть вони після цього інвестувати в розвиток української видобувної промисловості – питання риторичне", – наголошують у ЄБА.
Якщо порушення є, за нього треба відповідати – а для цього слід розробити чіткі правила: що правомірно, а що – ні. І не застосувати нинішні правила до минулого, адже так можуть виникнути питання до всіх, розмірковують в організації.
"Однак, очевидно, це не буде ознакою цивілізованого суспільства, що розвивається", – додають автори статті.
"Європейська Бізнес Асоціація вже неодноразово наголошувала, що окрім фундаментальних для розвитку речей в країні бракує довіри – між владою та бізнесом, суспільством. А подібні кейси навряд сприяють формуванню цією довіри. Тому, бізнес щиро сподівається, що ця дивна тенденція буде зупинена. Тим паче, в нинішній непростій геополітичній ситуації ми всі маємо бути в одному човні, бо лише разом ми сила", – наголосили в ЄБА.