Якщо росія застосує ядерну зброю – її армія буде знищена. Головний дипломат Євросоюзу, Жозеп Боррель, особливо не ховаючись за дипломатичними формулюваннями, – пояснив кремлю, яка доля може на нього чекати. На заяви путіна, що росія не блефує – західний світ нагадав москві, що НАТО, США та ЄС не блефують також. І навіть без використання ядерного потенціалу – не залишать камінця від війська ґвалтівників та злочинців. Про принцип безкарності, яким раніше керувався бункерний російський президент – говорив в інтерв’ю німецьким ЗМІ і Володимир Зеленський.
"Ядерна зброя, якщо він хоче застосувати – він застосує тільки тоді, коли він знатиме, що після застосування – нічого не буде. Його не вдарили у відповідь. І в цьому проблема, він пішов далі. Він забрав частину нашого Донбасу. Йому не дали у відповідь сильні удари, нічого не було. Ці санкції були вітринні. Він пішов далі. Коли ти йдеш до них на зустріч – це кроки назад. Тому що в цих обіймах росія вас придушить", – сказав Зеленський.
І Європа поступово зрозуміла ціну так званої "російської любові". Президент України говорив про зміну в мисленні європейських лідерів, зокрема і німецького канцлера. А той натомість теж максимально прямо – пояснює і населенню Німеччини, та й іншим країнам – яку мету насправді має росія за своєю війною.
"Не майте сумнівів, ми продовжуватимемо нашу підтримку стільки, скільки буде потрібно, щоб відбити огидну агресію росії. Увесь час володимир путін і його поплічники дуже чітко дали зрозуміти одну річ. Це війна не лише проти України. Вони вважають свою війну частиною великого хрестового походу проти ліберальної демократії, хрестового походу проти світового порядку, що ґрунтується на правилах хрестового походу проти свободи та прогресу, хрестового походу проти нашого способу життя, проти права і проти того, що путін називає "колективним Заходом". Він має на увазі всіх нас", – заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
росія намагається атакувати міфічні "війська НАТО" в Україні – але дедалі більше б’є по своїх. Ворог намагався атакувати ракетами мирний Харків – але чомусь поцілив багатоповерхівку у Бєлгороді. Звично звинувативши в цьому ЗСУ. На Банковій зауважили – путіну байдуже, кого вбивати. Чи українців, чи росіян. Але денна "бавовна" для бєлгородців на цьому не закінчилася. Неспокійно та тривожно стало й надвечір.
Неспокійно не лише у бєлгороді. На тлі російських атак – в Курській області росії чомусь вибухнула електрична підстанція. А в українському Криму – де підірваний міст, обіцяли полагодити мало не за лічені дні – черги з вантажівок на перетин. Але скоро черги виникнуть і на межі із самим Кримом. Адже херсонські гауляйтери в передчутті наступу ЗСУ – вже вирішили оголосити евакуацію із тимчасово окупованої області. Утім, не до кінця з’ясували, що потрібно.
Й справді, йти не мають наміру, а от до полону – залюбки. ЗМІ повідомили про групу російських мобілізованих на Херсонщині, які вирішили ліквідувати власного командира, котрий не дозволив їм здатися в руки ЗСУ.
"русскіє не сдаются", але чомусь дуже часто гинуть на українській землі. За минулу добу знищено ще близько 420-ти окупантів, згоріли ще 6 російських танків, 11 бойових броньованих машин, 17 артилерійських систем, 2 реактивні системи залпового вогню та 9 одиниць автомобільної техніки. Підбито ще 33 безпілотники та 6 гвинтокрилів.
Нищиться ворожа техніка – звільняються від ворога і наші території. В оперативному командуванні "Південь" напередодні звітували про майже три десятки населених пунктів, які визволили від окупантів на Херсонщини лише від початку жовтня. І на вже вільних землях – усюди звична картина. Непотріб лишив непотріб. На колишніх позиціях лише кинуте взуття, емальовані кружки та коробки сірників. Але подекуди й боєкомплект, який ще знадобиться ЗСУ.
У Великій Олександрівці, яка вже тиждень знову під синьо-жовтим стягом – мешканці розповідають про досвід життя в 7-місячній окупації. Кажуть, що росіяни забирали людей і вдиралися до помешкань у будь-який час доби. Хтось дивом залишився живим після кількагодинного допиту, а хтось – і взагалі залишився без помешкання і звик жити в облаштованому в підвалі бомбосховищі.
"На нашу вулицю немає ні єдиного дому, щоби не постраждав. Все тут, все тут, кошмар був, та ну ні одного дня не було спокійного. І ховалися, і город садили в перервах", – розповідає жителька Великої Олександрівки Тетяна Пацюк.
"Ходиш, я ж кажу, і оглядаєшся. Вони тут крутяться і стараєшся на них не дивитися, бо що в нього в голові – невідомо. Ходить із автоматом, а я із ціпком", – каже Олександр Михальченко.
"Оптимістично налаштований я, але – не те, що побоювання, але все ж таки, ви бачите – воно не закінчилося. І ці обстріли, які відбуваються, на щастя, що це стріляють ЗСУ наші і в сторону рашистів. Але війна не закінчилася. Тому… тому поки не розслабляємося", – міркує Олександр Солтан.
Не розслабляються і Збройні сили. Але подекуди не можуть утриматися від здивування – побачивши чергову позицію, відбиту в окупантів.
Олексій Пасак, "5 канал"
Нагадаємо, 13 жовтня зранку окупанти вдарили по Макарівській громаді Київщини. Повідомляється, що потерпілих унаслідок атаки немає.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
