Над Мінськом вибухають дрони, росія готує навчання біля українського кордону, а на Волині ловлять білоруських шпигунів. Білорусь офіційно не воює, але дедалі більше скидається на тіньового союзника кремля. То чи готується Москва втягнути Лукашенка в нову фазу війни і що це означає для України? Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.
Вибух над Мінськом: українські написи та офіційна тиша
Вибух просто над столицею Білорусі. Мінськ заявляє – це збитий безпілотник. Написи на ньому – українською. Але хто його запустив і навіщо – влада не коментує. Попри це, аналітики вказують – такі випадки вже траплялися, і щоразу – з ініціативи російської сторони.
Три дрони за три дні – системна операція кремля
За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, три інциденти за три доби свідчать про те, що росія реалізує комплексну інформаційну і військову операцію, мета якої – тиск на Захід і створення юридичного обґрунтування для присутності російських військ на території Білорусі.
"російська федерація проводить комплексний характер інформаційних і військових заходів… підводить юридичну основу під присутність російських військ у Білорусі", – наголосив Снєгирьов.
Мінськ маневрує, але Москва тисне
Аналітики стверджують, що історія зі збитими нібито українськими дронами є провокацією проти Мінська, вигідною кремлю. Від початку повномасштабного вторгнення росія чинить тиск на Лукашенка, аби втягнути Білорусь у війну напряму. Але поки що Мінськ обережно уникає прямої участі.
"Це політика шпагату. Лукашенко йде на поступки росії, закриває очі на безпілотники, але водночас намагається не бути втягнутим у війну. І зараз активно прикривається Китаєм", – каже політолог Ігор Рейтерович.
Нетиповий візит і дипломатичний прорив: США – в Білорусі
Наприкінці червня до Лукашенка завітав Кіт Келлог – спецпредставник президента США. Це перший такий візит після років дипломатичного бойкоту. І він уже дав результат – Лукашенко звільнив низку політв'язнів. За даними американських ЗМІ, сторони говорили і про російсько-українську війну.
"Візит завершився зняттям частини економічних санкцій з ключових білоруських підприємств. США дали сигнал: ми можемо допомогти Лукашенку звільнитися від тиску росії", – пояснює Дмитро Снєгирьов.
Лукашенко – не сателіт росії, але баланс хиткий
Лукашенко – досвідчений політик, який намагається утримати баланс між Сходом і Заходом, переконаний Снєгирьов. І хоча він надає територію рф, дозволяє її військам бути присутніми, однак не є формальним учасником війни.
Позиція Києва: нас влаштовує пасивна Білорусь
Керівник ГУР Кирило Буданов раніше заявляв: Україну влаштовує така позиція Білорусі, поки Лукашенко не перейде межу. Але загроза з півночі – постійна.
Цього тижня на Волині затримали агента білоруського КДБ, який збирав інформацію про прикордонників.
"Спецслужби Білорусі постійно працюють на кордоні. Агентурні мережі є. Це не масштабні операції, але загроза постійна. Ми не б'ємо по Білорусі, не проводимо там спецоперацій. Але якщо Лукашенко переступить червону лінію – буде реакція", – каже військовий аналітик Олександр Коваленко.
Вересневі навчання рф і РБ: сигнал чи прикриття?
Вже у вересні Білорусь і росія планують спільні навчання біля українського кордону. Формально – оборонні. Але такі самі навчання в лютому 2022 року стали прикриттям для повномасштабного вторгнення. Зараз експерти вважають загрозу мінімальною – ресурсу для "Київ-2.0" у ворога нема.
Наразі в Білорусі – близько 2000 російських військових, є авіація, ППО, РЕБ. Якщо під час навчань кількість особового складу зросте до 30-40 тисяч – це стане серйозним сигналом. Якщо до 50-60 тисяч – кремль може готувати прорив кордону.
Держприкордонслужба: ознак загрози немає, але напрямок – загрозливий
Речник ДПСУ Андрій Демченко підтверджує: наразі на кордоні не зафіксовано жодних нестандартних угруповань чи підготовки до наступу. Але ситуація залишається напруженою.
"Напрямок загрозливий. Так буде, доки Білорусь підтримує росію", – каже Демченко.
Загроза не лише для України, а й для НАТО
Потенційна агресія через Білорусь турбує й країни НАТО. Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія мають слабку оборону з білоруського боку – вузький фронт, відкритий простір і швидкі шляхи для просування.
"Щоб реалізувати такий сценарій, треба сконцентрувати 150-200 тисяч військових у Білорусі – це неможливо зробити непомітно. Навіть із хорошою логістикою це займе щонайменше пів року", – наголошує Коваленко.
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською