5.ua

"Ми вимагаємо від Росії три речі" - речниця МЗС розповіла, за що бореться Україна у Гаазькому суді

За словами речниці МЗС України Мар'яни Беци, якщо Росія відмовиться виконувати рішення Міжнародного суду, то Україна як держава, яка подала позов, повідомить про це суд і він повинен буде прийняти відповідні рішення

У понеділок, 6 березня, в Міжнародному суді ООН розпочалися усні слухання щодо запровадження так званих запобіжних заходів (Provisional measures) за вимогою України до Російської Федерації. В ексклюзивному коментарі журналстам "5 каналу" речниця МЗС України Мар'яна Беца розповіла, що відповідно до конвенції про заборону фінансування тероризму і припинення будь-яких репресій проти кримськотатарського населення та етнічних українців в окупованому Криму, українська сторона вимагає від Міжнародного суду ООН використати всі наявні механізми для того, щоб Росія припинила постачання зброї, амуніції найманцям на Донбасі, припинила постачання техніки та фінансування терористів.

За словами речниці МЗС України, такі запобіжні заходи важливі, перш за все, через те, що дають можливість попередити погіршення ситуації на період розгляду справи судом.

"16 січня 2017 року Україна подала історичний позов до Міжнародного суду ООН проти Російської Федерації на підставі двох конвенцій: конвенція про заборону фінансування тероризму і конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. Наша головна мета – притягнути Росію до відповідальності за порушення цих двох конвенцій", – розповіла Беца.

"Нас часто запитують, чому не подали позов одразу після того як відбулася незаконна окупація та анексія Криму. Затримок з нашого боку не було, нам потрібно було, по-перше, знайти міжнародні механізми, міжнародні договори та конвенції, за якими Росія визнавала б юрисдикцію Міжнародного суду ООН, обов'язкову юрисдикцію. Насправді ні Радянський Союз, ні Росія ніколи не визнавали обов'язкову юрисдикцію, є лише окремі договори, де Росія, зараз як правонаступник СРСР, визнає, що той чи інший спір по тій чи іншій конвенції може бути переданий будь-якою зі сторін на розгляд Міжнародного суду ООН. І саме в цих двох конвенціях міститься ця формула, тому саме по цих двох конвенціях ми стали працювати.

По-друге, нам потрібно пройти етап досудового врегулювання спору. Він передбачає проведення консультацій, переговорів із росіянами щодо предмету спору. Росіяни не визнавали, що у нас є спір, вони фактично не йшли на контакт, ті зустрічі на рівні експертів не приносили ніякого прогресу результату. Фактично ми вичерпали всі можливості і ми мали можливості та право подати до Міжнародного суду ООН, що ми і зробили 16 січня", – зазначила речниця МЗС України Мар'яна Беца.

За словами представника українського МЗС, справа буде розглядатися декілька років, вона передбачає і письмову стадію, тобто це обмін і письмовими документами, і усну стадію. Разом із тим, слухання, які відбуваються цього тижня, є досить специфічними, тому що Україна звернулася до суду з вимогою, щоб Росія припинила протиправні діяння на Донбасі та в Криму на період розгляду суду і має зробити це невідкладно.

Це стосується припинення будь-яких порушень прав людини і на Донбасі, і в окупованому Криму, припинення постачання зброї, припинення фінансування терористів, оскільки ті маріонетки, що знаходяться на Донбасі, це є терористичні організації, які підпадають під дію конвенції.

"Сьогодні виступала Україна, завтра ми послухаємо Росію, далі буде знову виступати Україна і в четвер заключний, другий раунд усних слухань – буде виступати Російська Федерація. Після цього, скоріш за все, буде невеличкий прес-реліз Міжнародного суду ООН і рішення по цих запобіжних заходах буде винесено десь за півтора-два місяці, в середньому така практика суду", – повідомила Беца.

Також Мар'яна Беца зазначила, що рішення є обов'язковим та повинно виконуватися негайно. Якщо Росія відмовиться його виконувати, то Україна як держава, яка подала позов, повідомить про це суд, і він повинен буде прийняти відповідні рішення. 

"Тут цілий спектр механізмів, які ми задіємо. Але зараз тільки початок цього процесу, тому свідомо я не можу розкривати дуже багато деталей. Загалом ми вимагаємо від Росії три речі. Перша – це те, щоб суд визнав, що Росія порушила ці дві конвенції, тобто наступила політична та юридична відповідальність по цих двох конвенціях. Друга – ми вимагаємо по конвенції, яка стосується заборони фінансування тероризму, припинити повністю постачання терористів зброєю, амуніцією, технікою та обладнанням, припинити їхнє фінансування. Що стосується конвенції по забороні расової дискримінації – безперечно наша головна мета, щоб не було актів дискримінації по відношенню до неросійських громад, до кримськотатарського населення, до етнічних українців. Ми вимагаємо відновлення роботи Меджлісу, щоб не було культурного знищення всього українського на півострові. Це наші такі головні вимоги. І третя вимога – це звичайно грошова компенсація. В широкому сенсі можна сказати, що це компенсація за завдані збитки", – розповіла речниця МЗС України.

"Ми прораховували суму компенсації разом, але разом із тим не зазначали її в документах. Ми визначимо її на більш пізньому етапі провадження. Разом із тим, з огляду на ті наслідки, які ми маємо за три роки окупації, то звичайно вона буде великою. Але компенсація необов’язково може бути грошовою, вона може бути в різних формах, наприклад, реституція – це повернення до первісного стану речей, поновлення прав. Однозначно компенсацію ми будемо вимагати за всі збитки, яких зазнала держава Україна як на Донбасі, так і в Криму", – підсумувала Мар'яна Беца.

Як повідомляв 5.UA, Гаазький суд розпочав слухання за позовом України до Росії щодо її агресії на Донбасі.

Попередній матеріал
У 2017 році на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту виділять 1 млрд 135 млн грн – Спасибко
Наступний матеріал
Ракети 1985 року та спроби знищити техніку бійців АТО: що відбувається у Новотошківському

Позиція МЗС України в Гаазькому суді у справі щодо РФ доволі безпрограшна – юрист

Перше засідання у Гаазі за позовом України завершено: на чому наполягає офіційний Київ

Зеркаль у Гаазькому суді: Криваві атаки цивільного населення в Україні – результат спонсорування тероризму з боку РФ