Смажимо ворога і на окупованій, і на російській території. Про ураження аеродрому "Бельбек" на десятки мільйонів доларів повідомляють у Службі безпеки України. Але що може статися з нашими дроновими ударами вже за декілька місяців, якщо Україна не отримає кошти від союзників? Про життя у прифронтовій Костянтинівці. І про дивовижну історію порятунку з охопленого міськими боями Куп'янська. Більше про події 1394-го дня Великої війни дивіться в огляді від журналіста "5 каналу" Олексія Пасака.
Удари по "Бельбеку" і мільйонні втрати ворога
Позбавляємо комплексів. Саме так, поблизу Раївки, що на Білгородщині, палають дві пускові установки російської системи ППО С-400. Ураження здійснили бійці 15-ї бригади артрозвідки "Чорний ліс", – повідомляє Генштаб ЗСУ. Ця подія датується 14 грудня, а вже в ніч на 18 грудня у ворога поменшило на мільйони доларів техніки в тимчасово окупованому Криму.
Служба безпеки України поцілила військовий аеродром "Бельбек". Під ударом – два комплекси далекого радіолокаційного виявлення "Небо СВУ". Кожен вартістю від 60 до 100 млн доларів США. Також запалали і радіолокаційна станція до С-400 вартістю 30 млн доларів. Мінус зенітний ракетний комплекс "Панцир" вартістю 12 млн доларів і вишенька на торті дронового нальоту – винищувач МіГ-31 із повним боєкомплектом. Вартість літака з озброєнням може сягати пів сотні мільйонів доларів США. У ворога знову менше зброї та техніки на астрономічні суми.
Але якщо грошей почне бракувати Україні, то і дронових ударів по агресору стрімко поменшає. Про це під час спілкування з медіа у Брюсселі заявив президент.
"Якщо навесні Київ залишиться без фінансування з ЄС, це неодмінно вплине на ситуацію на фронті. Якщо не надійде цей транш, в України буде зменшене в рази виробництво дронів. Для порівняння, якщо сьогодні ми, що стосується дешевих дронів, які ми використовуємо на полі бою, у нас приблизно competitive number, з росією в нас буде набагато менше дронів", – наголосив президент України Володимир Зеленський.
Прифронтова Костянтинівка: життя під дронами і артобстрілами
Суцільне гудіння ворожих дронів у небі і постійна загроза загинути від артилерійського російського удару. Це реалії життя Костянтинівки, що лише за пів сотні кілометрів від Покровська. Станом на вечір 18 грудня на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 20 штурмів, – повідомляють у Генштабі.
На початку Великої війни у Костянтинівці мешкало до 80 000 людей. Тепер залишилося кілька тисяч. Серед них і Сергій, який живе в рідному місті вже понад 50 років.
"Дуже, дуже-дуже важко. Бабусям дуже страшно. Дітям страшно. Хто залишається – так підпільно. Усі хочуть виїхати туди, де тільки їх приймуть. Не всі ж приймають. Головний вопрос, щоб прийняли, житло дали і там трошки допомогли хоча б на перший місяць, на перші два місяці допомогли. Це там луплять. Це завжди таке. Це все наше. Я тут 54 роки живу. Це дуже важко дивитися, краще відвернутися і сказати: "Може, Бог помилує нас усіх, хай Бог милує", – поділився місцевий житель Сергій.
Дивовижний порятунок у Куп'янську
Дивовижний порятунок у Куп'янську силами українських військових. У 127-й механізованій бригаді показали 14 цивільних, яких вдалося визволити з охопленого вогнем міста. Серед них і родина з трьома дітьми: дворічна дівчинка, дев'ятирічний хлопчик та 17-річний підліток.
Попри присутність мирних мешканців, ворог обладнав у їхньому будинку вогневу позицію. Цивільні були змушені жити у підвалі, аж допоки ЗСУ зачистили від окупантів квартал.
"Нас зігнали до ями, там, де ми всі ночували. Це росіяни. Вони прийшли, у них завдання було зайняти точку. Вони знали, що там цивільні. Їх прислали туди тримати оборону, тримати будинок, викликали вогонь на себе. Тобто повинні були полягти всі – і вони, і ми. Потім зайшли наші, відбувся бій з окупантами, двох ворожих військових було знищено. Потім почули, як хлопці почали казати: "Здавайтесь". А вже коли почули, що це наші, у мами істерика почалася, каже: "Давайте кричати, що ми тут". І ми крикнули, і слава Богу, залишилися живі", – розповів цивільний мешканець Куп'янська.
Цивільних евакуйовано силами 127-ї бригади у безпечне місце.
Олексій Пасак, "5 канал"
Нагадаємо, Бельгія різко розкритикувала новий план "репараційного кредиту" для України ще до його офіційного оприлюднення. Саме ця країна є ключовою в реалізації схеми, адже більшість арештованих російських активів розміщені в бельгійському Euroclear. Брюссель заявив, що не отримав належних гарантій, а його інтереси не взяли до уваги.
Бельгія побоюється, що їй доведеться виплачувати кредит, враховуючи, що російські активи здебільшого зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Тому влада країни закликає ЄС вивчати саме правовий та юридичний аспекти. Голова дипломатії ЄС Мая Каллас з цим погодилася та зазначила, що ЄС готовий розробити механізм, який надасть Бельгії "необхідну безпеку".
17 грудня Бельгія звернулася до Європейського Союзу з проханням розглянути можливість застосування надзвичайних заходів для надання допомоги Україні шляхом випуску спільного боргу ЄС.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Східний напрямок: українські пілоти дронів працюють на заході сонця – неймовірні фото
