Геноцид українців: найбільші теракти рашистів на цивільних від 24 лютого 2022 року

Близько восьми тисяч цивільних вбила росія під час великої війни. Такі дані озвучує управління верховного комісара ООН з прав людини. Ще понад 13 тисяч людей зазнали поранень через обстріли та ракетні атаки. У звіті, який оприлюднила ООН, йдеться – путінські війська застосовують зброю вибухової дії з широкою зоною ураження. росіяни рік гатили ракетами по торговельних центрах, житлових будинках, евакуаційних колонах, закладах культури, школах та садках. Ті, хто бачив теракти рашистів на власні очі, переконані – це геноцид українців і за нього росія має відповісти на спеціальному міжнародному трибуналі.

Бучанцю Андрієві Шипилу було 33. Він мав рідкісний тембр голосу та любив співати, каже священник з Бучі, Андрій Галавін.

"Сім'я інтелігентна. Мати вчителька. Говорили українською мовою. Одна із версій, я чув, що за те, що вони не казали Ґ, а гикали як зазвичай наші українці, до них причепилися і слово за слово...", – розповідає священник.

російські військові закатували Андрія, його маму Тетяну, батька Володимира та дядька Олега.

"Сусіди чули крики, як їх катували. Відтягнули 6 метрів від їхнього житла. Підпалили. Їх спалили. Їх катували до такої степені, щоб потім приховати злочини. Кажуть: той самий Андрій – він був без ніг", – каже Андрій Галавін.

Священник веде нас на місце, де в березні була братська могила. Люди вирили дві траншеї і поховали 116 бучанців. Згодом після деокупації у квітні тіла ексгумували. А світ вжахнувся від масової страти цивільних. Буча, Ірпінь, а згодом Ізюм та інші міста і села – стали синонімом воєнних злочинів путінських вбивць. І символом геноциду.

26 лютого росіяни вдарили ракетою по житловій багатоповерхівці в Києві. Загинули двоє людей, рятувальники виносили поранених. Після цієї цинічної атаки на цивільних, упродовж року, руйнувань зазнають ще понад 6 сотень будинків та об'єктів інфраструктури лише в Києві. 1 березня путін розпочне зворотній відлік масового кривавого знищення цивільних українців. 1 березня. Харків. Будівля обласної адміністрації. Дві російські ракети обірвуть життя трьох десятків людей.

16 березня. Чи не найцинічніша атака на цивільних. Маріуполь, драмтеатр. росіяни скинуть надпотужну бомбу, на укриття, де від обстрілів ховаються жінки і діти. За кілька місяців маріупольська міська рада підтвердить ймовірну кількість загиблих – щонайменше 300. У квітні – травні тіла ексгумують й поховають у братській могилі. Трупи вивозитимуть з руїн потайки, щоб приховати сліди злочину. У грудні окупанти остаточно знесуть драмтеатр. А з ним і сліди злочину. А снаряди імені "русского міра" ще намагатимуться вбити очевидців.

17 березня, Харківщина. Удосвіта російські злочинці вдарять по місту Мерефа, поцілять по місцевій школі та будинку культури. росіяни обірвали життя 21 людини, ще понад два десятки – скалічили.

29 березня, Миколаїв. окупанти атакували дев'ятиповерховий будинок Миколаївської облдержадміністрації. Загинули 37 людей. Десятки людей постраждали. Масовий терор цивільних шокує українців у квітні.

Краматорськ, залізничний вокзал. росіяни випустили ракету з касетними боєприпасами по людях, які приїхали на вокзал, щоб евакуюватися з небезпечної Донеччини. Загинуло пів сотні, серед них п'ятеро дітей. І ще майже сотню поранених. Особливий цинізм росіян у тому, що на ракеті – виявили напис російською "за дітей".

Червень, Кременчук. Кривавий русскій мір прилетів у торговий центр "Амстор" у Кременчуці. У торговельному центрі на той момент було близько тисячі людей. Лише за офіційними даними, загинула 21 людина, деякі тіла довго не могли ідентифікувати. Кому вдалося вціліти, називають пережите – пеклом.

"Відчуття таке, що ти летиш. Я головою вперед якось так, і по тілу б'є, осколки чи що, все розриває щось", – каже потерпіла Людмила Михайлець.

"Нащо ви нас так чіпаєте, що ми вам зробили? Ця пропаганда – це не путін, запам'ятайте, це народ", – наголошує жителька Кременчука Юлія Тислюк.

На початку липня російська ракета вбила два десятки людей на Одещині, серед яких було двоє дітей. Поцілили в базу відпочинку та житловий будинок в Сергіївці, відомому курорті біля Затоки.

9 липня росія продовжила свої криваві атаки. Цей приліт був по п'ятиповерхівці в Часовому Яру на Донеччині. Загинули 47 людей, зокрема, 9-річний хлопчик.

За кілька днів атаки зазнає Вінниця. Крилатими ракетами "Калібр" росіяни розбомбили будівлю з офісами. Знищили приватну клініку. Вбили дітей. Загинули 28 людей, дві сотні поранені.

25 людей загинули, щонайменше 35 поранені – у серпні путінські терористи воювали з гуртожитками Харкова. Скалічили дітей. Загинули цілі сім'ї.

Черговий теракт скоїла путінська росія і на день незалежності та пів року великої війни. 24 серпня атаки зазнала станція Чаплине, це Дніпропетровщина. Вдарили по залізничній станції, вагонах та приватних будинках. Загинули 25 людей, десятки поранених.

30 вересня, Запоріжжя, російські терористи обстрілюють цивільну гуманітарну колону на виїзді з обласного центру. окупанти випустили по цивільних 16 ракет С-300,вбили 31 людину, поранили понад 80. Люди стояли в черзі для виїзду на тимчасово окуповану територію, щоб забрати своїх родичів та відвезти допомогу.

Не здатна на успіхи на полі бою, рашистська армія восени завдає масованих атак по всі території України. У жовтні та листопаді атак зазнають енергетичні об'єкти, вбивства цивільних продовжуються.

Уже 2023 геноцид українців продовжується в Дніпрі. російська ракета Х-22, яка призначена для стрільби по авіаносцях, і яка поки що невидимо для нашої ППО, вбила 45 людей в вихідний день, 14 січня.

"Виглянула у вікно, почала кричати люди-люди. Я думала, що про нас вже забули. Нас витягували з балкона. Шостий поверх під нами вже повністю горів", – пригадує жінка.

За кожною атакою рашистів – стоїть людська трагедія. А далі мусить бути покарання. За рік великої війни Україна відкрила близько 100 тисяч проваджень щодо злочинів російських окупантів. Військово-політичне керівництво і союзники працюють над створенням Спеціального міжнародного трибуналу. Адже якщо російські військові будуть покарані – такі трагедії не повторяться у майбутньому.

"5 канал" записав інтерв'ю з Андрієм Галавіним у Бучі через 11 місяців після деокупації. Ледь не щодня до священника приходять українські й іноземні журналісти – світ фіксує злочини путінського режиму.

"Частини піднесли до статусу гвардійських, всі вони отримали нагороди. І тому ми розуміємо що це не ексцес виконавця, а це свідомо вбивали українських мирних людей. Це інакшим словом як геноцид не назвеш. – Вірите, що буде покарання? – Для нас важливо не так покарання, ми не настільки кровожерливі. для цих людей важлива справедливість. Тому що для них якщо не буде покарання і не буде цієї справедливості, – вони будуть шукати справедливість в помсті. І дуже важливо, щоб ці трибунали, які відбулися в Нюрнберзі, вони відбулися зараз", – пояснює священник.

Ганна Рибалка, "5 канал"

Читайте також: Тепер не з номерами, а з іменами: в Ізюмі почали процес перепоховання тіл закатованих українців

Дивіться також: Масове поховання в Ізюмі: могили – безіменні, на хрестах лише номери, наче в концтаборі