В України проблеми на фронті не через недостатню кількість зброю, а через брак солдатів. Таку заяву озвучив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван. Каже, у США не бачать, щоб поставки якогось нового озброєння давали відчутний результат під час боїв. Проте з таким заявами не зовсім погоджуються експерти в Україні. То чи не лукавить американський посадовець і яка нині ситуація в українському війську, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Карини Шевченко.
Спочатку необхідно посилити військо, а вже потім просити зброю. В адміністрації Байдена заявили, що не бачать результатів на полі бою після передачі озброєння Україні. Натомість вважають, треба посилити мобілізацію для стійкості у війні проти росії.
"Ми вважаємо, жодна система озброєнь не має вирішального значення в цій битві. Йдеться про людські ресурси, і, на нашу думку, Україні потрібно зробити більше, щоб зміцнити свої позиції щодо кількості сил, які вона має на лінії фронту", – заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Його заяви – це перекладання відповідальності, адже стратегія, якої впродовж повномасштабного вторгнення дотримувалися США, призвела до війни на виснаження. До того ж, попри заяви американського високопосадовця, вагомий вплив на нашу обороноздатність все-таки мають і затримки з постачанням зброї, наголошують експерти.
"Наприкінці своїх повноважень хочеться ж зафіксувати, що я ж не винуватий, це там проблема. Ця проблема є наявна. Але причиною цієї проблеми є і затримки американської допомоги, бо це серйозно. Піврічне затримання постачання снарядів Україні справило негативний психологічний вплив на українських громадян, в тому числі потенційно мобілізованих", – зауважив виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач.
Водночас бійців таки бракує. Про це кажуть і самі армійці на передовій. Особливо це стосується піхоти. Укомплектувати треба і частини в тилу.
"Я погоджуюся з тим, що нам треба посилити мобілізацію. Нам треба більше людей у війську, тому що росія в декілька разів перевищує нас за людським потенціалом і в них постійно йде залучення нових військовослужбовців у їхню армію. В них поки що не оголошують мобілізацію, але вони набирають людей на контрактну службу і за рахунок цього вони можуть переважати нас. Нам потрібно також залучати нових людей у збройні сили, війна ще не закінчилася, ще дуже далеко до її закінчення", – наголосив військовослужбовець 413-ї ОББС "Рейд" Олександр Войтко.
500 тисяч нових мобілізованих – таку цифру озвучували ще торік. Про неї згадали і нині. Військовослужбовець і народний депутат Роман Костенко зазначив: станом на осінь охочих долучитися до війська стало значно менше порівняно з літом та весною.
"Пам'ятаєте, Залужний казав, що нам потрібно 500 тисяч? От дивлячись на ці цифри, які є, і дивлячись на те, яке нам потрібно поповнення, я все ж таки приходжу до висновку, що Залужний не "зі стелі" брав ці цифри. І я більше погоджуюсь із ним, що така цифра більш актуальна, ніж те, скільки ми набираємо, або ніж те, що нам говорили до цього, що нам стільки не потрібно", – зазначив Костенко.
Читайте також: ВР підтримала законопроєкт про демобілізацію військових, чиї неповнорідні родичі загинули на війні.
Не 500, а лише 160 тисяч військовослужбовців треба нині українській армії, переконує секретар РНБО Олександр Литвиненко. Пояснив – це дасть змогу укомплектувати частини на 85%. Посилити мобілізацію треба, каже і президент. Для цього варто скоригувати деякі норми закону, який ухвалили у травні. Водночас говорити про будь-які цифри не коректно, наголошує Володимир Зеленський.
"Я не погоджуюсь із цифрами. Не можна говорити про точну цифру, бо є питання завдання. Якщо не вистачає людей на фронті – це відповідь, чи мобілізували сотні тисяч людей чи ні. Чи я знаю, скільки мобілізували після цього закону? Так. Чи достатньо? Ні. Чому? Ну, тому що, все ж таки, найголовніше – люди", – заявив президент України.
Процес мобілізації добряче шкутильгає. І це питання не армії, а відповідальність цивільної влади, наголосив ветеран російсько-української війни Євген Дикий.
"Ми наразі набираємо в півтора раза менше новобранців, аніж за цей самий час становлять наші санітарні втрати. Йдеться не про загиблих. Є пораненні, яких на порядок більше. Крім загиблих і поранених, є хворі, які там хворіють. Тобто армія просто тане, вона просто зменшується на очах, а ми після цього дивуємося, чому росіяни так впевнено себе почувають. Це перше, що ми маємо зробити, – забезпечити потік в армію, ми маємо забезпечити в першу чергу, кому воювати", – зауважив ветеран російсько-української війни Євген Дикий.
Уже рік в Україні діють рекрутингові центри. Через них усі охочі можуть також долучитися до війська. Перевага – можливість обрати спеціальність та бригаду для проходження служби. У центрі у столиці за майже пів року до війська залучили близько тисячі людей.
"Хлопці позаходили, яким навіть по 22 роки, – бажають служити. І дуже багато після 25-ти приходять, і 50+, і 60, навіть чоловік 79 років приходив. Люди розглядають посади і по своїх навиках і вміннях, от чим людина займалася в цивільному житті. Якщо людина кухар, то він на посаду кухаря йде, якщо людина юрист, то на посаду юриста, але в основному людей багато й у номер обслуги, і в гранатометники також обирають", – розповіла рекрутерка української армії Ірина Ковірда.
Проте в рекрутинговому центрі визнають, нині потік охочих до війська зменшився. Однією з причин може бути додаток "Резерв+". Адже нині стати в стрій можна і за його допомогою. Окрім цього, нещодавно бригадам дозволили самим набирати новобранців. Для цього не потрібен ТЦК або ж рекрутинговий центр. Проте скільки вдалося мобілізувати до війська від травня, – саме тоді почав діяти новий закон, – невідомо, адже ця інформація закрита. Як і точна кількість людей, потрібних для перемоги над ворогом.
Карина Шевченко, Орест Пона, "5 канал"
Дивіться також:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Закон про мобілізацію: у Міноборони перерахували всі зміни – картки
