Кабінет Міністрів 3 червня зареєстрував законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу. Це так званий ресурсний законопроєкт, який передбачає збільшення та індексацію низки акцизів та податків. Про це повідомляє Цензор.нет.

У разі його прийняття у Верховні Раді в поточній редакції, податкове навантаження збільшиться не тільки на великий бізнес. Більше податків доведеться платити середньому, малому бізнесу, а також фізичним особам.

За оцінками Кабінету Міністрів, додаткові надходження в бюджет, в разі прийняття закону, становитимуть щороку 50 млрд грн. Ці гроші будуть зібрані з великого, середнього малого бізнесу та фізичних осіб.

Між тим, збільшення податкових надходжень можливе шляхом забезпечення виконання вже існуючого законодавства. Для цього лише потрібно ліквідувати корупційні схеми ухилення від податків в ринках нафтопродуктів і тютюну, при імпорті електроніки і при експорті агропродукції.

Як наповнити бюджет дотримуючись вже існуючого законодавства:

• Тіньовий ринок нафтопродуктів

В 2020 році через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також ухилення від сплати податків, а саме так звані скрутки ПДВ, в 2019 році бюджет недоотримав 19 мільярдів гривень у вигляді акцизів та ПДВ.

В 2021 році сума недонадходження податків до державного бюджету від такої діяльності може перевищити 22 мільярда гривень, підрахували в консалтинговому агентстві А-95.

В Україні працює 25 міні-НПЗ, які щорічно виготовляють 470 тис тонн контрафактних нафтопродуктів без сплати акцизу.

Це низькоякісні моторні палива стандартів Євро-2 і Євро-3, які змішуються з октанопідвищуючими присадками і продаються на дисконтних мережах АЗС під видом пального Євро-5.

Ухилення від сплати ПДВ, або ж ПДВ-скрутки – другий найбільш поширений напрямок нелегальної оптимізації сплати податків на ринку нафтопродуктів.

Схема ухилення від сплати ПДВ на мережах АЗС виглядає приблизно так: водій за готівку в розмірі 1000 гривень заправляє автомобіль, йому видають чек з приміткою "Відомість К", яка означає повернення товару. Тобто водій нібито повернув пальне назад і забрав гроші. Насправді ж пальне залишається в бензобаку і гроші не повертаються.

Далі до АЗС звертається юридична особа, наприклад агрофірма, яка за безготівку купує в неї пальне на 1000 гривень і отримує документи на пальне, які дають право на податковий кредит. Окрім того, фірма отримує повернення грошей назад готівкою, з вирахуванням відсотку АЗС за "обнал", адже реальне пальне вже було продано роздрібному споживачу.

При цьому АЗС може без продавати легальне пальне", "Винниківської тютюнової фабрики, але отримувати на продажу документів й готівки у конвертаційні центри 12% рентабельності, або 3,20 гривні на літрі.

За такою схемою, коли пальне "продається" двічі, обертається приблизно 20% нафтопродуктів в Україні. В цілому бюджет на оптимізації ПДВ і податку на прибуток мережами АЗС недоотримує 15 мільярдів гривень щорічно.

• Сірий експорт зерна

В Україні нелегально обробляється 8 мільйонів гектар землі. Половина з них – державні землі, які перебувають під управлінням Міноборони, Національної академії аграрних наук, незатребувані паї, або ж паї без реєстрації договорів оренди.

На папері ця земля не обробляється, але по факту засівається в промислових масштабах середніми та великими аграрними корпораціями.

Зібраний урожай через фіктивні компанії відправляється на експорт, де через офшорні компанії перепродується міжнародним трейдерам. Валютна виручка в країну не повертається.

За даними голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, щорічно обсяг нелегального експорту зерна з України становить $2 мільярда. Це недоотриманий прибуток країни.

Обсяг несплачених податків від сірого експорту сільськогосподарської продукції становить 8 – 10 мільярдів гривень.

• Нелегальний ринок алкоголю

В Україні працює до десяти фізичних точок продажу нелегального алкоголю, вони продають контрафактну продукцію без сплати податків. Такі "виномаркети" працюють відкрито, продають контрафактну горілку на розлив, заманюють клієнтів безкоштовною дегустацією.

Окрім того, нелегальний алкоголь без проблем продається на інтернеті. Будь-хто може замовити контрафактну горілку в тетрапаках різного об'єму і отримати замовлення в поштовому відділенні. Такий алкоголь коштує в десять разів дешевше, ніж офіційний в магазині зі сплатою акцизів та всіх інших податків.

За підрахунками учасників алкогольного ринку, приблизно половина ринку міцного алкоголю знаходиться в тіні. Щороку бюджет недотримує 8,1 млрд грн у вигляді акцизу від продажу контрафактного алкоголю.

• Контрабанда цигарок

Частка нелегальних тютюнових виробів на ринку України в лютому 2021 року становила 12,8% проти 5,8% в лютому 2020 року. Цей показник є максимальним з 2011 року.

Про це свідчать дані дослідження інституту Kantar Україна на замовлення десяти найбільших українських виробників тютюнових виробів.

Частка невстановлених виробників становить 23%, а ТОВ "Юнайтед Тобако" (Жовті Води Дніпропетровської області) - 15%.

Сигарети марковані як експортна або Duty Free продукція, яка не призначена для продажу в Україні.

Водночас 42% контрабандних сигарет, які продаються в Україні, виготовляються в Білорусі на Гродненській тютюновій фабриці, ще 20% це продукція тютюнових фабрик Молдови.

Втрати державного бюджету від несплачених податків від продажу цигарок в 2021 році оцінюються в 11,8 млрд грн.

• Контрабанда електроніки

Побутова техніка є лідером серед контрабандних поставок в Україну. За підрахунками ЄБА, приблизно 20% контрабанди в Україну – це побутова техніка та електроніка. Обсяги нелегального імпорту по деяким категоріям обладнання складають 50 – 70%.

За підрахунками Асоціації імпортерів побутової техніки, щороку бюджет втрачає від продажу електронної техніки без сплати податків 7 мільярдів гривень.

Допомога бізнесу від держави

В 2020 році відтік прямих іноземних інвестицій з України встановив рекорд за останні двадцять років – мінус $868 мільйонів, свідчать дані НБУ. Водночас в період 2016-2019 років Україна залучала щорічно не менше $3,7 мільярда прямих іноземних інвестицій.

Основною причиною рекордного відтоку іноземних інвестицій з України в 2020 році була світова паніка, викликана пандемією COVID-19.

Однак темпи виводу капіталу можна було б зменшити, якби поведінка української влади була націлена на захист інтересів зовнішніх та внутрішніх інвесторів.

Яскравим наочним прикладом порушенням владою своїх зобов'язань є невиконання умов меморандуму з інвесторами у відновлювальні джерела енергії.

З 2010 року в галузь виробництва відновлюваної електроенергії в Україні було залучено $12,3 мільярда інвестицій США, свідчать підрахунки Української асоціації відновлюваною енергетики. В тому числі, майже $1 мільярда на розвиток зеленої енергетики видали держбанки України.

Рекордними за розмірами інвестицій у ВДЕ стали 2018 та 2019 роки: в будівництво нових об'єктів було залучено $2,4 та $4,1 мільярда відповідно.

В 2020 році, коли були зафіксовані рекордні обсяги відтоку інвестицій з України, у відновлювану енергетику України оператори ВДЕ інвестували $1,4 мільярда.

Інвестори вкладали гроші у сектор ВДЕ через високі зелені тарифи, розміри і обов'язковість виплат за якими були гарантовані законом.

Однак в 2020 році, через стрімкий ріст потужності зеленої генерації і падіння споживання електроенергії, тарифу системного оператора Укренерго, з якого відбувається компенсація частини зеленого тарифу, не вистачило для розрахунку із "зеленими".

Уряд вийшов з ініціативою знизити зелені тарифи в обмін на поступове погашення історичних боргів, які на 1 серпня 2020 року становили 22 мільярди гривень.

Зараз інвестиції в галузь зупинились. Державні банки заявили, що призупинили кредитування галузі до врегулювання ситуації з боргами. Про згортання інвестицій оголосили і міжнародні корпорації, а за деякими проєктами були оголошені дефолти.