У Європейському Союзі обговорюють можливих кандидатів на роль перемовника у переговорному процесі щодо війни рф проти України.
Про це повідомляє Politico.
Серед кандидатів видання називає колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, експрем'єра Італії Маріо Драгі та президента Фінляндія Александра Стубба. Також серед очевидних кандидатів згадують главу дипломатії ЄС Каю Каллас. Раніше Каллас виступала проти прямих переговорів із росією, однак згодом підтримала ідею призначення спеціального посланника.
"Думаю, я зможу розпізнати пастки, які розставляє росія", – заявила Каллас журналістам.
Водночас троє дипломатів ЄС у коментарі Politico заявили, що жорстка позиція Каллас щодо рф робить її кандидатуру неприйнятною для кремля.
"На жаль, вона сама виключила себе з числа кандидатів на цю посаду", – сказав один із дипломатів ЄС.
У матеріалі зазначається, що Меркель має досвід контактів як із Володимиром Зеленським, так і з путіним, однак частина європейців критично оцінює її попередні спроби посередництва.
За інформацією hasepost, під час конференції "Європафорум" у Берліні сама Меркель згадала переговори 2014 року після окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі.
"Тоді Крим був анексований, почалися воєнні дії росії на Донбасі, а потім ми провели ці мінські переговори – президент Олланд і я", – сказала експолітикиня.
Вона також наголосила, що тоді переговори з путіним були можливими завдяки тому, що вона та тодішній президент Франції Франсуа Олланд мали відповідні урядові повноваження. На тлі дискусій про можливе посередництво з її боку Меркель висловила сумніви щодо такої ідеї.
"Я особисто не стала б просити посередника поїхати замість мене до Мінська і поговорити там із путіним", – заявила вона.
Щодо Стубба Politico наголошує на його досвіді посередництва у Фінляндії, однак зазначає, що членство країни в НАТО може негативно вплинути на сприйняття його кандидатури у Москві.
Драгі, за даними видання, користується авторитетом у Європі та не вважається ані надто жорстким щодо рф, ані прихильним до кремля.
Також серед потенційних кандидатів згадують міністра закордонних справ Норвегії Еспена Барта Ейде та главу МЗС Індії Субраманьяма Джайшанкара.
За інформацією джерел, обізнаних із позицією Києва, потенційний перемовник повинен мати підтримку ЄС, але водночас не бути прямим представником самого блоку, якому путін не довіряє.
Politico зазначає, що головною проблемою залишається не позиція Києва чи Москви, а нездатність самих європейців домовитися щодо єдиної кандидатури.
Раніше повідомлялося, Європейський Союз офіційно повідомив Раду Європи про намір приєднатися до Угоди щодо створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії росії проти України.
Нагадаємо, Європейський Союз та Україна продовжують переговори щодо Меморандуму про взаєморозуміння з надання макрофінансової допомоги у межах кредиту на €90 млрд. За його словами, сторони все ще доопрацьовують документи, необхідні для погодження програми допомоги.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.