Ракетні обстріли Ізраїлю та Палестини: з чого почався конфлікт та чи не переросте він у повномасштабну війну

Загострення конфлікту між Ізраїлем і Палестиною 5 канал / Час. Підсумки тижня
Країни регіону та ті, хто підтримує ворожі сторони, не хочуть повномасштабної війни, бо вона буде затяжною і виснажливою

Світ стежить за палестинсько-ізраїльським конфліктом. Він став найгарячішим з 2014 року. Бажання кожної зі сторін однакові: отримати контроль над історичною територією Палестини.

Є низка питань, щодо яких Ізраїль та палестинці не можуть дійти згоди. Зокрема:

  • що має статися з палестинськими біженцями,
  • чи повинні залишитися чи бути знищені єврейські поселення на окупованому Західному березі,
  • чи мають обидві сторони ділити Єрусалим,
  • і мабуть, найскладніше з усіх – як існуватиме палестинська держава поряд з Ізраїлем.

Мирні переговори з цих питань ведуться і припиняються вже десятки років, але дотепер конфлікт не вирішений.

І от увесь світ стає свідком його загострення. У ніч на п'ятницю, 14 травня 2021 року, ізраїльська армія за участю авіації, танків, артилерійських і піхотних підрозділів уздовж кордону провела масштабну операцію проти радикального угруповання ХАМАС у секторі Ґаза. Крім того, Ізраїль завдав ракетного удару по вежі Аль-Джалал, де були розташовані офіси місцевих і міжнародних ЗМІ, теж у секторі Ґаза.

Жертвами конфлікту вже стали десятки людей, а кількість поранених обраховується сотнями, причому з обох боків. Про історію затяжного конфлікту на Близькому Сході і чи не переросте він у повномасштабну війну – у матеріалі Мирослави Танської у "Підсумках тижня".

Це зруйновані будинки в ізраїльському місті Сдерот. В один із них влучила ракета, випущена з сектора Ґаза.

Руйнування в ізраїльському місті Сдерот
Руйнування в ізраїльському місті Сдерот5 канал / Час. Підсумки тижня

Ідіт Ботера, мешканка ізраїльського міста Сдерот, розповідає: "Мій будинок зруйнувала ракета. Ми жили на шостому поверсі. Дуже багато крові пролито. Уже понад 20 років особисто я за цим спостерігаю. Діти постійно помирають. Це так страшно. Не знаю, як тримаються їхні сім'ї".

А це палестинець Хассан Шаабан. Він економить свої мізерні запаси їжі. Адже щохвилини може розпочатися новий обстріл з Ізраїлю, який чоловік боїться не пережити. Поки ж надворі тихо, він з острахом прямує розтрощеними вулицями сектора Ґаза до мечеті.

Чоловік каже: "У мене є трохи шоколаду, я його ділю, щоб вистачило на кілька днів. Постійні обстріли не дають мені заспокоїтися ані на мить. Про них нагадують ці руйнування на кожному кроці. Нехай Аллах допоможе кожному".

Мешканець сектору Ґаза Хассан Шаабан
Мешканець сектору Ґаза Хассан Шаабан5 канал / Час. Підсумки тижня

Протистояння між Ізраїлем та Палестиною поновилося минулого тижня. Його вже назвали найбільшим від 2014-го року.

Одна з причин нової ескалації – ізраїльська поліція намагалася виселити кілька палестинських сімей зі спірного району у Східному Єрусалимі. Вже коли почалися активні сутички, процес призупинили. Потім Ізраїль спробував завадити вечірнім зібранням мусульман у День Єрусалиму на Храмовій горі. Це одне з найшанованіших місць у мусульман і водночас святе місце у євреїв. Палестинців це обурило і з сектора Ґази полетіли ракети. Ізраїль дав дзеркальну відповідь.

Моні Юсеф, мешканець Ізраїлю, говорить: "У мене вже немає навіть страху, більше суму і безнадії. Хочеться вірити, що все налагодиться, але на це мало шансів".

Від початку загострення Палестина випустила понад 1,5 тисячі ракет. Ізраїль – приблизно втричі менше. Від атак, за різними даними, десятки загинули, серед них і діти, а ще – сотні поранені. Майже всі – палестинці.

Військовий конфлікт між Ізраїлем і Палестиною
Військовий конфлікт між Ізраїлем і Палестиною5 канал / Час. Підсумки тижня

Більшість ракет, запущених із сектора Ґаза, зупиняє "Залізний купол". Це ізраїльська протиракетна система. Вона перехоплює всі ракети ближньої дії і захищає передусім великі міста. Так від масштабних руйнувань вдалося зберегти і Тель-Авів. Хоча кільком ракетам таки вдалося пробити систему захисту і влучити у житлові будинки міста Рішон ле-Ціон. Ефективність протиракетного щита країни, який працює вже понад 10 років, – приблизно 90%.

Внаслідок обстрілів ізраїльтяни ж зруйнували 13-поверхову будівлю "Бурдж Ханади". Саме там розташовані офіси радикального палестинського руху ХАМАС.

Ізраїль заявляє, що знищив двох лідерів угруповання. Під час інших авіаударів ліквідував ще кількадесят радикалів. І додає: цілить лише у бойовиків, а мирних мешканців повідомляє про майбутні атаки. Палестинці тим часом не визнали загибелі жодного свого лідера. Кажуть лише про смерті серед цивільних.

Джамаль Насман, мешканець сектора Ґаза, каже: "Це так жахливо. Я працював в офісі впродовж чотирьох років. А тепер його немає, не встиг я зморгнути й оком".

Наземні та повітряні війська Ізраїлю розпочали спільну операцію проти сектора Ґаза. Мобілізували майже два десятки тисяч резервістів. А до кордонів із Палестиною перекинули кілька бригад, зокрема бронетанкові підрозділи, десантників і піхоту. Танки й артилерія вже наблизилися до самісіньких кордонів.

Ситуацію загострюють і заворушення всередині Ізраїлю. Вони спалахнули між арабами та євреями у містах Лод та Єрусалимі. Протестувальники кидали каміння у поліцію, палили синагоги, трощили автівки і будинки. Ті відповідали світлошумовими гранатами.

Премєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу говорить: "Те, що відбувається в містах Ізраїлю, – нестерпно. Ми бачили, як палестинські заворушники підпалювали синагоги, машини, штурмували поліцейські кордони, завдавали шкоди мирним і невинним громадянам. Це те, з чим ми не можемо миритися".

Беньямін Нетаньягу
Беньямін НетаньягуСкріншот відео

Світ занепокоєний загостренням конфлікту між Ізраїлем та Палестиною. І закликає до врегулювання ситуації. Рада Безпеки ООН уже тричі збиралася на екстрене засідання через ескалацію конфлікту. Посередником для врегулювання хотів стати Єгипет. Делегація з Каїру побувала як у Тель-Авіві, так і в секторі Ґаза. Запропонували контролювати і координувати перемир'я. Але Ізраїль відмовився. Палестина також не погодилася припинити вогонь.

Маххмуд Аббас, президент Палестини, говорить: "Звертаюся до Ізраїлю та Сполучених Штатів: облиште нас. Ми не покинемо свою батьківщину і боротимемося за свою державу. Закликаю негайно припинити окупацію палестинських земель".

Своєю чергою прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив: Ми не дозволимо радикалам та екстремістам порушувати мир у нашій країні, зокрема, в Єрусалимі. Ми будемо забезпечувати правопорядок правомірно і зробимо все, аби винні були покарані".

Нове загострення – це продовження багатовікових та ідеологічних суперечок. Єврейська держава Ізраїль постала на землях, які палестинці вважають своїми, у 1948 році. Після 6-денної війни 1967 Ізраїль окупував Східний Єрусалим, який був міжнародним містом. А ще єгипетський півострів Синай, який все-таки пізніше довелося повернути. А також Голанські висоти, які належали Сирії, і Західний Берег річки Йордан. Зараз він де-юре палестинський, а от де-факто – ізраїльський. А сектор Ґаза нині фактично контролюється радикальним палестинським рухом ХАМАС.

Території, що належать Ізраїлю
Території, що належать Ізраїлю5 канал / Час. Підсумки тижня

У протистоянні з радикальними палестинцями Ізраїль не один. Найбільше його підтримують Сполучені Штати. Від них з 1985 щороку країна отримує три мільярди доларів. Конгрес виділяє допомогу на військові та цивільні потреби держави. Завдяки цим грошам євреї переважно вдосконалювали зброю та будували нові військово-повітряні бази.

Конгрес США
Конгрес СШАEmbassy of Ukraine in the USA / Посольство України в США via Facebook

А за президентства Барака Обами 2016 року країна отримала рекордні майже 40 мільярдів доларів військової допомоги. Але особливо Ізраїль підтримував колишній американський президент Дональд Трамп. Він визнав Єрусалим столицею Ізраїлю, попри незгоду ООН, і навіть переніс туди американське посольство. Зокрема, визнав більшу частину Голанських висот ізраїльськими. Уряд країни на знак подяки назвав одне з поселень на його честь. А ще Трамп призупинив фінансову допомогу Палестині. Чинна ж адміністрація Джо Байдена коментує ситуацію доволі обережно, хоча не приховує підтримки Ізраїлю.

Державний секретар США Ентоні Блінкен сказав: "Ми цілковито переконані, що авіаобстріли повинні припинитися. Так само ми усвідомлюємо право Ізраїлю на оборону. Ми працюємо з регіональними партнерами, аби забезпечити панування спокою. Ми вважаємо, що ізраїльтяни та палестинці однаково заслуговують на свободу, безпеку, гідність та процвітання".

Ліга арабських держав підтримує Палестину і покладає провину за нове загострення саме на ізраїльтян. Її глава заявив, що екстремісти перешкоджають палестинцям. Так уважають і лідери Ірану та Туреччини. Реджеп Ердоган, зокрема, назвав Ізраїль терористичною державою. Анкара, як, до речі, і Кремль, підтримують у конфлікті палестинців. Та навіть розмірковують над тим, аби відправити в регіон сили для захисту цивільного населення Палестини – так званий "миротворчий контингент".

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган говорить: "Ми не заплющуватимемо очі на гніт Ізраїлю, навіть якщо весь світ це проігнорує. Нас гнівить жорстокість цієї терористичної держави, влада якої використовує свою силу проти невинних дітей, жінок та знедолених. Позиція Туреччини в цьому питанні принципова".

Попри загострення, про повномасштабну війну поки що не йдеться. Але якщо це і станеться, сили ворожих сторін нерівні. Завдяки міжнародній підтримці, окрім власного збору, частину ракет Палестині постачають ліванське угруповання Хезболла, Сирія та Іран. До слова, останній, за рейтингом Global Firepower, входить до 14 найпотужніших за озброєнням країн світу. А от Ізраїль посідає 20-ту сходинку. Хоча має протекторат найпотужнішої країни світу – Сполучених Штатів. До Палестини ще потрапляють, хоча й опосередковано, російські ракети та протитанкові комплекси.

Ізраїльська преса пише: палестинці використали для обстрілу їхньої території сучасний російський протитанковий ракетний комплекс "КОРНЕТ". Країни регіону та ті, хто підтримує ворожі сторони, не хочуть повномасштабної війни, адже знають: вона буде затяжною і виснажливою. Багато в чому перспективи перемир'я залежать від лідерів Палестини та Ізраїлю. А вони, принаймні зараз, домовлятися не мають наміру.

Мирослава Танська, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Як починалася АТО: найважчі операції і перші перемоги ЗСУ в перший рік збройної російської агресії
Наступний матеріал
В Україні святкують День вишиванки: традиції свята і цікаві факти про український етноодяг
Loading...