Ракета, яка поцілила на територію Польщі напередодні – не українська. Про це заявив Володимир Зеленський на пресконференції журналістам. Раніше Польща та НАТО припустили, знайдені в польському селі уламки можуть бути українською ракетою протиповітряної оборони С-300. Водночас експерти з озброєння переконують, наслідки удару для цієї ракети зовсім не характерні. І припускають, таким інцидентом держава-терористка може випробовувати, як насправді працює протиповітряна оборона НАТО. Чим може обернутися ракетний удар по Польщі та чому Альянс не збирається запускати механізм колективного захисту – журналістка "5 каналу" Ірина Сисак знає.
Після полудня у вівторок 2 ракети перетнули повітряний простір Польщі і приземлилися в селі Пшеводув. А це менше, аніж 10 кілометрів від українського кордону. Чиї вони і як опинилися на території НАТО – нині з'ясовує Захід.
І версії найрізноманітніші! З останніх заяв – ракета, вочевидь, була одна, і ймовірно, випущена українською ППО під час відбиття масованої атаки ерефії напередодні, – заявили у Польщі та НАТО. Але квапитися з висновками до завершення розслідування не варто!
"Кінцевих висновків ще немає, з нашого боку буде правильно дочекатися цього розслідування, максимально долучитися до розслідування і керуватися винятково офіційними даними", – каже співзасновниця проєкту "Ліга антитрасту" Агія Загребельська.
Партнери припускають, у Польщі впала ракета українського зенітно-ракетного комплексу С-300 ще радянського виробництва. Така ж модернізована ракета є і на озброєнні росармії. Але, як пояснюють експерти, – так упасти на землю і вибухнути наша ракета аж ніяк не могла!
"Настільки велику вирву зенітна ракета від С-300 залишити не може", – каже експерт військового порталу Defense Express Іван Киричевський.
"Ракети від ЗРК С-300, коли вони змінюють непередбачувано курс, змінюють траєкторію польоту, або коли було виконано пуск по літаку, ракеті, але вони не змогли їх уразити, то є система самознищення і оператор її відпрацьовує. Так само, якщо ракета прямувала до повітряного простору Польщі, то оператор би ввімкнув систему самознищення", – пояснює військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Про докази російського сліду вже заявили в українській Раді нацбезпеки і оборони. Просять доступу до місця вибуху ракети у Польщі. Таке рішення ухвалили під час Ставки верховного головнокомандувача. Секретар РНБО Олексій Данілов певний, інцидент потрібно вивчити детальніше.
"Готові передати партнерам наявні в нас докази російського сліду. Очікуємо також від партнерів інформацію, на підставі якої був зроблений остаточний висновок про те, що йдеться про ракету української ППО. Крім того, Україна просить невідкладно надати доступ до місця вибуху представникам Міністерства оборони України та Державної прикордонної служби України", – заявив секретар РНБО Олексій Данілов.
За повідомленнями CNN, Україна нібито сповістила американських партнерів про перехоплення російської ракети поблизу кордону з Польщею. Чи йдеться про ракету, яка впала у Пшеводуві – невідомо. Але вже надвечір президент Зеленський запевнив – ракета не українська.
"Я не сумніваюся у вечірній доповіді мені особисто – від командувача Повітряних сил до головкома Залужного – у тому, що це була не наша ракета чи наш ракетний удар. Ми держава справедлива. Якщо це було використання нашої ППО і на території Польщі знайшли уламки, я хочу ці докази. Якщо, не дай Боже, якийсь уламок вбив цих людей, нам треба вибачатись. Але, вибачте, спочатку слідство, доступ, дані, які ви маєте, ми хочемо отримати", – заявив президент Володимир Зеленський.
Якими б не були висновки слідства, Захід претензій до України не матиме. Бо чиєю б не виявилася ракета, удар по території Польщі стався винятково з вини російської федерації.
"Незалежно від того, чи ця ракета була прямою провокацією росії, чи ця ракета заблукала, чи ця ракета, можлив, є ракетою української ППО, все одно ця ракета потрапила на територію Польщі, бо росія веде війну проти України, незалежно від того, хто її випустив і з якою ціллю, вона точно вбила 2 поляків з вини путіна і росії", – наголошує громадська активістка, лідерка української діаспори в Польщі Наталка Панченко.
Провина московії очевидна. Попри це, влучання ракети Північноатлантичний Альянс нападом на себе не вважає. Тому застосовувати 5 статтю договору НАТО, яка передбачає колективний захист у разі нападу на когось із союзників, ніхто не буде. Лише проведуть консультації.
"Зараз будуть консультації, потім буде розслідування, я вважаю, вони спробують на гальма спустити цю всю історію", – каже радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко.
"Цей інцидент неможливо розглядати як пряму агресію, це наслідок бойових дій. Це не ті умови, коли можна задіяти 5 статтю, яка повинна змусити НАТО реалізувати мілітарні сценарії, в тому числі наступального характеру", – пояснює військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
І тут дуже важливо не потрапити на гачок російської пропаганди. Бо критиканство на адресу НАТО та Євросоюзу, яким у соцмережах другий день займаються українці, лише на руку кремлю та Китаю.
"Кому вигідно сьогодні говорити про те, що НАТО слабке, кому вигідно говорити про те, що НАТО розколоте, кому вигідно говорити, що НАТО боїться путіна? Звичайно, це вигідно росії і Китаю, саме вони зацікавлені в тому, щоб поширювати серед західних виборців наратив, що НАТО їх не захистить, тому тоді західні виборці будуть менше підтримувати санкції, воєнну допомогу Україні", – вважає співзасновниця проєкту "Ліга антитрасту" Агія Загребельська.
"Вони 100% будуть це говорити, будуть максимально розганяти історію, що НАТО нас боїться, що НАТО ніколи до нас не полізе", – каже радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко.
Влучання у польське село може бути і спробою протестувати натовське ППО на території Польщі. Такий собі іспит на реакцію оборони НАТО.
"У російських ракет коефіцієнт відхилення від цілі сягає 500 метрів, а тут виходить, що ракета пролетіла від ймовірної цілі 25 км", – каже експерт військового порталу Defense Express Іван Киричевський.
"Те, що ці ракети зайшли у повітряний простір на 7 км, то це вони не збилися з курсу, це не зміна траєкторії. Це можна розглядати, з іншого боку, як промацування ППО НАТО через такий от прикрий інцидент", – пояснює військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Після інциденту в Польщі НАТО планує посилити протиповітряну оборону на східному фланзі Альянсу. Додаткові ППО для ефективнішого збиття ракет можуть дістатися й Україні. А от сучасних літаків чекати поки що не варто.
Водночас сподіватися на закриття неба над Україною взагалі не варто.
"Закриття неба – це включення НАТО у війну, але немає такої спільної позиції, і зрозуміло чому, тому що це перехід від холодної війни до гарячої, фактично третьої світової. Світ намагається уникнути цієї ескалації якщо її можливо уникнути", – вважає співзасновниця проєкту "Ліга антитрасту" Агія Загребельська.
Що ж насправді трапилося в сусідній Польщі – з'ясовуватиме слідство. Чи залучать до спільної слідчої групи Україну – поки що не відомо.
Ірина Сисак, Юрій Усік, "5 канал"
Нагадаємо, російські ракети у вівторок, 15 листопада, увійшли в повітряний простір Польщі і впали в Люблінському воєводстві поблизу кордону з Україною, внаслідок чого загинули двоє людей. Цю інформацію вже підтвердила американська розвідка.
Увечері 15 листопада, в день інциденту, прем’єр Польщі Матеуш Моравецький терміново скликав комітет Ради міністрів з питань нацбезпеки і оборони.
Крім того, за ініціативою Польщі, посли країн-членів НАТО зустрінуться в середу, 16 листопада, щоб обговорити вибухи на польській території, спричинені російськими ракетами.
Стало також відомо, що польський уряд ухвалив рішення про підвищення боєготовності деяких військових підрозділів і силових структур
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
