Як повідомляє УНІАН, у Георгіївському залі Кремля присутні близько 1,1 тис. запрошених: представники Ради федерації, депутати Держдуми, члени уряду, керівники Конституційного і Верховного судів, губернаторського корпусу, голови законодавчих зборів суб'єктів Федерації, глави традиційних конфесій, громадські діячі, керівники найбільших ЗМІ, а також колабораціоністи з окупованого Криму. Послання оголошується на засіданні обох палат парламенту – це єдиний формат, при якому Держдума і Рада Федерації засідають спільно.

Основні положення вступної частини промови Путіна полягають у "викриванні" начебто "антиросійської" політики країн Заходу стосовно Росії. Нагнітаючи істерію, він дійшов до порівняння ставлення Заходу до РФ із політикою Гітлера щодо СРСР. Революцію в Україні він неодноразово назвав "державним переворотом", спровокованим з-за кордону, і обурився вимогами не втручатись у справи України. Право ж втручання у внутрішню політику сусідньої держави він обґрунтував, серед іншого, російськими інвестиціями в Україну.

Як і раніше, чільник РФ педалював положення російської пропаганди про законність "референдуму" в Криму та легітимність і "духовність" окупації. Парадоксально, але ці твердження він поєднав із запевненням у підтримці суверенітету "республік колишнього СРСР".

Путін також запевнив у силі, "ввічливості" та "грізності" російської армії, тому застеріг "іноземних партнерів" від "відчуття невразливості".

Внутрішньополітичні обіцянки Путіна також поєднують обіцянки зменшення тиску на бізнес, і посилення боротьби за "збереження консервативних цінностей" в ідеологічній царині. Також він багатослівно доводив "корисність" західних санкцій щодо Росії для розвитку власного виробництва РФ, відмови від "шкідливого" імпорту та "перегортання офшорної сторінки".

Також Путін учергове здивувався і обурився корупції та розкраданню у різних сферах російського суспільства. "Що це таке?" - риторично підсумував сесаційні факти голова РФ.