Розпуск уряду та парламенту, імпічмент президенту та прихід до влади військових. І все це менш як за місяць. Мадагаскар став полем випробування нового віяння – протестів "покоління-ЗЕТ". Це молодь, озброєна соцмережами, а ще розлючена політичним та соціальним станом справ. У Мадагаскарі протести призвели до державного перевороту. Президент змушений був утекти, управління до рук взяла армія. Про перебіг подій на острові, а ще про ширший контекст нового міжнародного тренду – докладніше розповів журналіст "5 каналу" Антон Кучеренко.
"Не лишилося ні уряду, ні сенату, ні президента". Цією фразою військовий у званні полковника пояснив, чому захопив владу у Мадагаскарі.
"Ми ухвалили це рішення, тому що, як я вже не раз пояснював, на Мадагаскарі нічого не працює. Немає ні президента, ні голови Сенату, ні уряду – нічого немає. Тому ми мусимо взяти на себе відповідальність, ось і все", – пояснив командир елітного військового підрозділу Майкл Рандріаніріна.
На запитання про вибори – відповідає схвально та навіть розкриває дедлайни.
"Звичайно. Найраніше – за 18 місяців, найпізніше – за 24 місяці", – додав Майкл Рандріаніріна.
Хвацько спілкується із журналістами не аби-хто, а командувач елітного підрозділу CAPSAT. Формування не створене для війни, але під його контролем уся адміністративна складова армії Мадагаскару та військове забезпечення. Командири підрозділу мають тісні зв'язки з бізнесом та політичними елітами.
CAPSAT не вперше скидає малагасійських президентів. Донині останній глава держави, Анрі Радзуеліна, прийшов до влади саме за підтримки цього елітного підрозділу. У жовтні бумеранг зробив повний оберт. Тепер уже CAPSAT покінчив із президентством Радзуеліною:
"Від 25 вересня існували реальні плани державного перевороту та замаху на моє життя".
Анрі Радзуеліна ніби й законний президент Мадагаскару, а ніби вже й ні. Напередодні нижня палата парламенту оголосила йому імпічмент. Однак на той момент президент устиг оголосити про її розпуск. А ще раніше те саме він зробив і з урядом:
"Коли інші африканські президенти запропонували надіслати військові контингенти для виконання миротворчої місії, я сказав їм, що це не відповідає цінностям малагасійського народу, і відмовився".
Сам президент устиг "дати Януковича", допоки військові не прийшли по його душу. Анрі Радзуеліна полишив межі Мадагаскару в неділю за хитрою схемою. Втекти йому допоміг французький військовий літак. Дозвіл дав особисто президент Еммануель Макрон. Напише згодом "Французьке міжнародне радіо":
"Я хочу висловити наше велике занепокоєння і дружбу Франції до малагасійського народу. У мене два повідомлення. Я вважаю, що дуже важливо зберегти конституційний лад та інституційну спадкоємність на Мадагаскарі, позаяк на кону стабільність країни та інтереси населення, щоб міжнародна спільнота могла продовжувати надавати допомогу. Адже якщо міжнародний та конституційний лад буде порушено, ми знаємо, що станеться. Мадагаскар уже переживав це, і, очевидно, першою жертвою стане населення".
Попри застереження Парижу, саме пересічні мешканці й заварили наново кашу на Мадагаскарі. Наприкінці вересня африканський острів охопили масштабні протести. Головно заповнилися вулиці столичного Антананаріву. Спершу маніфестації були емоційним поривом. Місцевим обридли хронічні знеструмлення та проблеми з постачанням води. З плином вимоги переросли у політичні: відставка уряду та президента. Радзуеліна пристав на розпуск кабінету міністрів, а от самоусунутися не схотів. Із цим вже на поміч прийшли військові.
Мешканець Антананаріву Джекі Ракотоніаіна:
– Це дуже хороша новина для нас, для активістів, для всіх малагасійців. Це неймовірно, тому що два тижні тому ми запекло боролися з військовими. А сьогодні ми перемогли. Це оголошення заслуговує на загальнонаціональне святкування.
Мешканець Антананаріву Фанірі Раманантоаніна:
– Ми дуже довго чекали на таку позицію військових. Спочатку була жандармерія та інші сили, які боролися на боці уряду. Тим часом ми бачили, що люди були на межі витримки. Справді чудово, що армія підтримала вимоги народу.
Протестами на Мадагаскарі рулювало так зване "покоління Z", тобто молодь 20-30 років. Експерти вбачають у цьому вже сталий світовий тренд. Подібні акції зі схожим присмаком фіксували в Індонезії, Марокко та Непалі. В останньому протестна молодь повалила уряд та сама обрала тимчасову заміну. Особливістю "ЗЕТ-протестів" є відсутність лідерів на місцях, хаотичність управління та висока роль соціальних мереж.
Антон Кучеренко, "5 канал"
Читайте також: У Сербії тисячі людей мітингують проти президента Александара Вучича.
Дивіться також відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
