Європейські країни досі не узгодили спільну позицію на можливих переговорах із росією про завершення війни в Україні. Частина урядів пропонує поступово відновлювати діалог із москвою. Висока представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас натомість наполягає, що рф має піти на поступки ще до початку повноцінних переговорів.
Про це пише американське видання Politico.
За даними видання, розбіжності проявилися під час підготовки документа з 15 пунктів напередодні зустрічі міністрів закордонних справ. Після того як союзники погодили склад європейської переговорної команди, вони мають визначити умови діалогу з москвою, його принципи та червоні лінії.
Позиції окремих країн, за інформацією Politico, такі:
- Австрія пропонує почати із заходів зміцнення довіри, зокрема з часткового припинення вогню, а також створити міжнародний форум для контролю за виконанням можливої мирної угоди;
- Норвегія, яка не входить до переговорної команди ЄС, але підтримує контакти з москвою, закликає заздалегідь визначити теми, які європейці не обговорюватимуть із рф. Міністр закордонних справ країни Еспен Барт Ейде пропонує врахувати досвід холодної війни, зокрема Гельсінський заключний акт 1975 року;
- Литва, Естонія та інші країни Балтії, Північної Європи й східного флангу НАТО підтримують підхід Каллас: спершу припинення вогню, потім мирна угода, і лише після цього гарантії безпеки.
Суперечки точаться й щодо повноважень переговорників. Частина країн хоче дати делегації гнучкий мандат, щоб вона могла самостійно шукати компроміси. За даними видання, обговорюють варіант, за якого мандат готуватимуть посли країн ЄС, а не міністри. Він може поширюватися на представників інституцій ЄС і радників Франції, Німеччини, Італії та Польщі, але не на Велику Британію та НАТО.
Каллас наполягає, що мандат мають формувати саме глави МЗС. На її думку, Європа має починати діалог із максимальних вимог до росії, а не послаблювати власну позицію заздалегідь. Остаточні межі можливих поступок, вважає Каллас, не варто розкривати на старті переговорів.
16 листопада Каллас окреслила вимоги ЄС до москви:
- повага до суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України;
- відмова від юридичного визнання окупованих територій;
- відповідальність рф за воєнні злочини та компенсація руйнувань;
- повернення депортованих українських дітей;
- припинення російських диверсій і кібератак у Європі.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс закликав європейців говорити одним голосом. Він наголосив, що росія не повинна мати права вето на вступ України до ЄС, присутність НАТО чи колективну оборону Альянсу. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що першим кроком має стати оголошення припинення вогню з боку російського диктатора.
Тим часом 19 листопада путін заявив, що москва дипломатичними каналами запропонувала європейським представникам приїхати до росії й викласти свою позицію щодо переговорів. Про домовленість щодо такого візиту не повідомлялося. За даними Politico, європейці очікують відновлення зустрічей в Абу-Дабі найближчими тижнями й розраховують долучитися до наступних контактів із російською стороною.
Нагадаємо, Україна виступає проти обговорення нової архітектури безпеки Європи з росією до завершення війни та визначення гарантій безпеки для Києва. Президент Володимир Зеленський вважає небезпечним прагнення москви розпочати переговори саме з перегляду європейської системи безпеки. За словами Зеленського, спочатку партнери мають узгодити умови завершення російської війни проти України та визначити, які гарантії безпеки отримає Київ. Лише після цього можна переходити до обговорення відносин у сфері безпеки між Європою та росією.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.