У Гренландії загальні вибори. Вони б пройшли непомітно, якби не політичні апетити президента США Дональда Трампа. Він хоче чи то придбати, чи то привласнити території. Чільник Білого дому підтвердив свій інтерес під час звернення до Конгресу минулого тижня та знову заявив про нього 10 березня. Багато жителів вважають ці вибори одними з найважливіших в історії острова. Докладніше у сюжеті журналіста "5 каналу" Єгора Голівця.
Гренландія, хоча й географічно віддалена від материкової суші, поступово перетворюється на важливий об'єкт у світовій політиці. Танення льодів відкриває нові торговельні маршрути та дає доступ до природних ресурсів. І на них вже поклали око США, Китай та ЄС. Данія, якій належить острів, змушена балансувати між власними інтересами, зазіханнями Трампа та дедалі голоснішими вимогами Гренландії щодо більшої автономії.
"Гренландці прагнуть послабити зв'язки з Данією, і ми працюємо над цим, щоб вибудувати рівноправні відносини. Але я не думаю, що це має означати інтеграцію до складу США", – заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен.
Після заяв Дональда Трампа про можливу купівлю Гренландії інтерес Вашингтона до неї лише зріс. Попри рішучу відмову Копенгагена, ця ситуація навколо холодного острова підігрівається, і він став стратегічно важливим регіоном. США прагнуть закріпити свою присутність в Арктиці, щоб випередити Китай та росію, які активно інвестують у регіон. Пекін будує інфраструктурні об'єкти, а москва нарощує військову присутність.
"Я хочу звернутися до народу Гренландії. Ми рішуче підтримуємо ваше право визначати власне майбутнє. І якщо ви зробите свій вибір, ми вітаємо вас у Сполучених Штатах Америки. Гренландія потрібна нам для національної і навіть міжнародної безпеки, і ми працюємо з усіма зацікавленими сторонами, щоб спробувати її отримати", – наголосив президент США Дональд Трамп.
Однак для Гренландії це не лише питання міжнародної боротьби, а й внутрішньої політики. Вибори можуть відкрити стежку для здобуття незалежності. Усі провідні політичні сили підтримують ідею суверенітету, але мають різні підходи. Деякі вважають, що острів уже готовий до повного самоврядування, інші закликають до поступового відокремлення, щоб уникнути економічних потрясінь.
"Сподіваюся, що Гренландія стане більш помітною у світовій картині, і тоді, можливо, у неї з'являться якісь рішення, як стати більш заможною. Зараз ми просто залежимо від Данії і грошей, які отримуємо звідти", – каже мешканець Нуука Кіттерак.
"У президента США є армія, у нього є їжа, у нього є все. Він думає про Гренландію. Нам потрібна його допомога, більше ніякої данської мови, нічого іншого. Нам потрібна допомога США", – зазначив мешканець Нуука Юлао Сандкрін.
Відносини між Данією та Гренландією загострилися після нових розслідувань щодо колоніальної політики минулих років. Проте заяви Трампа та дедалі більший міжнародний інтерес змусили Копенгаген активніше працювати над зміцненням співпраці. Питання для виборців уже не стоїть, "чи бути незалежними?", а "коли і як?"
"Ми не хочемо бути 51-м штатом. Але ми можемо бути найближчим союзником США, так само, як Маршаллові острови за Тихоокеанською угодою", – наголосив мешканець Нуука Йорген Боассен.
На цих виборах політичні партії Гренландії змагаються за голоси виборців, пропонуючи різні сценарії незалежності. Лівоцентристська партія "Вперед", яка тривалий час домінувала в політичному житті острова, виступає за поступове відокремлення зі збереженням тісних економічних зв'язків із Данією. Водночас радикальніша Інуїтська партія, що набирає популярності серед молоді, наполягає на швидкому здобутті суверенітету.
"Гренландія існує завдяки підтримці Данії. Якщо ми станемо частиною США, наша економіка може постраждати, особливо риболовецька галузь. Ми хочемо бути незалежними, але не за будь-яку ціну", – підкреслила мешканка Нуука Ліза Аардеструп.
Ключове питання виборчої кампанії – економічна спроможність Гренландії після можливого відокремлення. Прихильники незалежності вказують на багаті природні ресурси, які можуть забезпечити фінансову стабільність. Однак критики нагадують, що нині острів отримує значні субсидії від Данії, які покривають близько третини його бюджету. Тож виборці стоять перед непростим вибором: ризикнути заради політичної свободи чи зберегти економічну стабільність під опікою Копенгагена.
Єгор Голівець, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, Гренландія готова кинути виклик Україні в "гонці рідкісноземельних металів".
Нагадаємо, бажання Трампа контролювати Гренландію може бути наслідком російського фейку.
Дивіться також відео за темою:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
