За словами керівника програми безпілотних систем Сил оборони Естонії Арбо Пробала, навчання моделювали "спортивне та перевантажене" поле бою. Метою було створити максимальний стрес і когнітивне перевантаження для підрозділів, аби перевірити їхню здатність адаптуватися.

Виданя зазначає, що під час одного зі сценаріїв бойова група чисельністю кілька тисяч військових – зокрема британська бригада та естонська дивізія – в процесі наступу фактично проігнорувала нову реальність повної прозорості поля бою.

"Бойова група НАТО просто ходила без маскування, розставляючи намети й бронетехніку. Все було знищено", – зазначив один із учасників, який грав роль противника.

Під час маневрів українці застосували систему управління полем бою "Дельта". Платформа в режимі реального часу збирає розвіддані, аналізує їх із використанням штучного інтелекту, визначає цілі та координує удари.

Це дозволяє створити швидкий "ланцюжок знищення": виявити, передати інформацію і завдати удару за лічені хвилини.

"Одна українська команда з близько 10 осіб, що діяла як умовний противник, за пів дня імітувала знищення 17 одиниць бронетехніки та завдала ще 30 ударів по інших цілях", – повідомляє WSJ.

За словами Айвара Ганніотті, який очолював "ворожий" підрозділ чисельністю близько 100 осіб, понад 30 дронів діяли на площі менше 10 квадратних кілометрів. І це лише половина тієї щільності застосування безпілотників, яку нині спостерігають на фронті в Україні.

"Не було можливості сховатися. Ми досить легко знаходили машини й механізовані підрозділи та швидко їх знищували ударними дронами", – наголосив Ганніотті.

За оцінками учасників, загалом "ворог" зміг умовно знищити два батальйони за день. Після цього підрозділи фактично втрачали боєздатність.

За інформацією видання, командир Центру військової розвідки Естонії Стен Райманн назвав результати навчань шокуючими для військових чиновників і особового складу. Вони продемонстрували, наскільки прозорим стало сучасне поле бою і наскільки вразливою є будь-яка техніка або підрозділ без належного маскування, швидкого обміну даними та адаптованої тактики.

"Окремий виклик – швидкість прийняття рішень. Українці активно обмінюються великими обсягами даних між командуванням і підрозділами, прискорюючи удари. Водночас у багатьох арміях НАТО зберігається інстинкт обмежувати доступ до чутливої інформації, що сповільнює "ланцюжок знищення", – йдеться в статті.

Генерал у відставці Девід Петреус наголосив, що сам факт виявлення проблем не означає їх вирішення.

"Уроки не засвоюються автоматично. Вони засвоюються лише тоді, коли ви розробляєте нові концепції, змінюєте доктрину, переглядаєте підготовку, вимоги до озброєння та навіть кадрову політику", – зазначив він.

Естонія вже почала оновлювати свою доктрину та підготовку з урахуванням досвіду війни дронів, збільшує оборонні витрати та співпрацює з технологічним сектором.  Водночас, за словами Марії Лемберг із "Аеророзвідки", чимало членів НАТО досі демонструють "фундаментальне нерозуміння сучасного поля бою" й продовжують навчати військових за застарілими посібниками.

Один із командирів, спостерігаючи за результатами симуляції, підсумував коротко: "Ми приречені".

The Wall Street Journal зазначає, що підполковник Пробал, коментуючи цю реакцію, наголосив, що головною метою було змусити військових мислити критично і не бути самовдоволеними. На його думку, якщо це вдалося, то місію виконано.