Ставленик Кремля, який керує вірменським сепаратистським анклавом у зоні контролю військового контингенту РФ в азербайджанському Карабаху, публічно фальсифікує дані щодо чисельності "підопічного" населення. Так само Путін виправдовував захоплення територій України. Тепер емісар Кремля та його московські покровителі втричі завищують чисельність жителів сепаратистського анклаву, хоча реально ця цифра в межах 40.000.
Ставленик Кремля на чолі вірменського сепаратистського анклаву в азербайджанському
Карабаху, колишній член "експертних рад" при президенті та уряді РФ Варданян, стверджує, що внаслідок протестної акції азербайджанських еко–активістів "життя понад 120 тисяч" вірмен Карабаха виявилося "на межі гуманітарної катастрофи".
Мирна акція еко–активістів розпочалася 12 грудня поблизу азербайджанського міста Шуша, через який проходить автомагістраль до Вірменії з міста Ханкенді, заселеного
карабахськими вірменами. Учасники акції протестують проти експлуатації золотих
родовищ на азербайджанській території, яка перебуває під контролем військового контингенту РФ. Азербайджанські активісти не перешкоджають проїзду цивільного та гуманітарного автотранспорту. Але керівництво сепаратистів у Карабаху штучно створює дефіцит продовольства з метою зробити видимість "гуманітарної катастрофи" і звинуватити в цьому Азербайджан.
20 грудня Варданян заявив: "Чим гіршим буде наше становище, тим краще буде чути наші вимоги та голос у світі". Для створення відчуття масовості "гуманітарної катастрофи" цей ставленик Кремля, його московські покровителі та наближені акцентують увагу на тому, що чисельність вірмен у Карабаху, у зоні контролю військового контингенту РФ, нібито перевищує 120 000 осіб.
Пропаганда цифр за путінськими лекалами
Варданян майже у кожному виступі повторює цифру 120.000 осіб. "120 000 люди зіткнулися з гуманітарною катастрофою", – зазначав він 22 грудня у звернення до парламенту Іспанії. Про "120 тисяч вірмен" Варданян заявив і 29 грудня в інтерв'ю виданню "Нова газета Європи".
20 грудня перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язкам із співвітчизниками Затулін в ефірі пропагандистського Першого каналу РФ теж розповідав: "120 тисяч людей, які залишаються у Карабаху".
Повторення цієї цифри ставлеником Кремля та його московськими покровителями
здійснюється за схемою, що застосовувалася Путіним під час виправдання захоплення Криму, Донбасу, Запорізької та Херсонської областей України. У всіх заявах щодо цього
з приводу кремлівський диктатор озвучував ту саму "цифру":
- Щодо анексії Криму (18.03.14): "У Криму живуть мільйони росіян
людей". - Про визнання сепаратистських анклавів Донбасу (24.02.22): "Необхідно було
негайно припинити цей кошмар, геноцид щодо мешканців
там мільйонів людей". - Щодо анексії територій Сходу України (30.09.22): "немає нічого сильнішого
рішучості мільйонів людей, які вважають себе частиною Росії".
Демографія на службі сепаратизму
Згідно з офіційними даними попереднього керівництва сепаратистів (Варданян
прийшов до влади у листопаді 2022 р.), у 2017 р. чисельність населення анклаву в його колишніх кордонах, включаючи 7 окупованих районів Азербайджану (звільнених потім по
підсумками війни 2020 р.), становила 147.000. Але, як пояснив нам співробітник католицького фонду Aiuto alla Chiesa che soffre (ACS), який у 2021 р. брав участь у місії зі збору даних про біженців у Карабаху, реальна чисельність тамтешнього вірменського населення до початку війни сягала близько 103.000.
За його словами, керівництво сепаратистів завищувала кількість мешканців анклаву приблизно на 30%. Робилося це, щоб приховати постійний відтік населення до Вірменії та РФ внаслідок важкого соціально–економічного становища та корупції. Крім того, влада анклаву використала завищені демографічні дані з метою обґрунтування домагань на 20% суверенної території Азербайджану, окупованій за підтримки російських військових у 1991–1993 pp. З метою "компенсації" відтоку населення на захоплених землях розміщувалися вірменські біженці із Сирії.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, результати війни, що завершилася 10.11.20, 91.000 вірмен Карабаха переселилися звідти до Вірменії. Згідно з даними Ватикану, зібраними в Карабаху в жовтні 2021 р. місією фонду ACS, після війни повернулися лише близько 25.000 із 91.000.
Протягом минулого року ніяких повідомлень про масове повернення вірмен у Карабах не було навіть з боку сепаратистського керівництва Таким чином, реальна чисельність населення вірменського анклаву в Карабаху не перевищує 40.000 (103.000 – 91.000 + 25.000). Тобто, сепаратисти та їхні московські покровителі втричі завищують кількість вірмен у зоні контролю військового контингенту РФ.
Як пояснив наш співрозмовник в ACS, абсолютна більшість тих, хто повернувся – це ті, хто раніше проживали у населених пунктах, які за підсумками війни увійшли до зони контролю російського військового контингенту. У ті ж райони, які після війни були повернені під контроль Азербайджану, вірмени не поверталися – багато хто після
закінчення військових дій приїжджали забрати свої речі, а потім остаточно переселялися до Вірменії. Але їхня влада сепаратистського анклаву і командування військового контингенту РФ досі зараховують у готівкове населення району, що знаходиться під російським контролем. Це робиться, щоб "роздмухати" демографію сепаратистський анклав. Так, у лютому 2021 р. Міноборони РФ оголосило про повернення у Карабах 52712 вірмен – при тому, що, за даними католицького фонду ACS, навіть до кінця того року кількість тих, хто повернувся, не перевищила 25.000.
Дані про чисельність вірменського населення в російській зоні контролю в Карабаху
фальсифікуються не тільки для звинувачень Азербайджану в "гуманітарній масовості".
катастрофи". Кремль подібним чином використовує сепаратизм на теренах України та Азербайджану для розширення регіональної експансії та збереження військових плацдармів у суміжних країнах. В обох випадках РФ задіє аналогічні способи розпалювання сепаратизму та його застосування у власних інтересах.
Плани анексії за Кримським зразком
З початком повномасштабної агресії проти України вірменські сепаратисти Карабаха,
а також політики сусідньої Вірменії стали виступати за посилення російського військового
контингенту, про необхідність його безстрокового перебування, та за проведення
референдуму щодо приєднання до РФ. При цьому вони навіть не приховували, що як
зразка розглядають анексію Криму.
Ще 18 березня минулого року колишній голова делегації Національних зборів Вірменії
у Парламентській Асамблеї ОБСЄ Гегамян заявив: "В Арцасі має бути проведено
референдум з одного з питань порядку денного, що стосується приєднання до Росії, як у Криму вісім років тому".
25 березня "Рада безпеки" сепаратистського анклаву затвердила звернення до кремлівському диктатору з проханням "переглянути нинішню чисельність російських миротворців та кількість обслуговуючих їх коштів і, відповідно, збільшити кількість військовослужбовців та військової техніки" в азербайджанському Карабаху.
31 березня колишній глава Аскеранського району Карабаха Барсегян закликав сепаратистські влади "в максимально стислий термін організувати загальнодержавний референдум на тему приєднання Арцаха до Російської Федерації".
6 квітня вірменське видання "Грапарк" цитувало поінформоване джерело в Ханкенді (адміністративний центр вірменського анклаву): "Якщо Вірменія вмиє руки в Арцаху та визнає територіальну цілісність Азербайджану, у нас не буде іншого вибору, окрім як приєднатися до Росії. Тому ми почнемо збирати підписи".
8 квітня під час мітингу на підтримку агресії РФ проти України, що відбувся у Парку Перемоги Єревана, колишній в. о. директора Служби національної безпеки Вірменії Амбарцумян заявив: "В Арцаху почали збирати підписи з надією зібрати їх достатню кількість, щоб порушити питання про входження до складу Росії ".
12 квітня "президент" сепаратистів Арутюнян повідомив, що у вірменського анклаву в
Карабаху "можуть бути якісь відносини з Росією у форматі прямої вертикалі".
Він зазначив у цьому зв'язку, що військова присутність РФ "має бути гарантованою та
безстроковим за відповідного збільшення військовослужбовців та бойової техніки". 14
квітня екс–прем'єр Вірменії Багратян заявив: "Арцах хоче увійти до складу Росії".
Він назвав позитивним те, що "Арцах із Росією мають вертикальні відносини".
Наступного дня полковник запасу Наапетян наголосив в ефірі вірменського каналу.
Live News, що єдина можливість для сепаратистського анклаву забезпечити свою
безпека – це увійти до складу Росії. Як один із способів досягнення цієї
Цілі він позначив масове отримання вірменським населенням Карабаха російських
паспортів – за схемою, обкатаною при анексії Криму та окупації Донбасу. Наапетян відверто пояснив, що вірмени Карабаха мають звернутися "до посольства Росії до Вірменії щодо надання громадянства Росії. Тобто отримують подвійне громадянство – Росії та Вірменії. І отримуєш невизнану, але реальну територію, населену громадянами РФ. У такому разі ти даєш не лише моральне, а й юридичне право Росії втрутитися у процес".
10 травня колишній глава делегації Національних зборів Вірменії у Парламентській Асамблеї ОБСЄ Гегамян заявив: "Республіка Арцах має офіційно звернутися до влади Російської Федерації. федерації, щоб увійти до складу Російської Федерації. Як це сталося у 2014 року в Криму".