21 квітня 2025 року стало відомо про смерть Папи Римського Франциска I. Він був 266-м очільником Католицької церкви та керував Святим Престолом протягом майже 12-ти років. Напередодні смерті Папа зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом. Протягом тривалого часу Франциск мав серйозні проблеми зі здоров'ям – зокрема, через інфекцію легенів.
Як обирають нового Папу Римського: традиції конклаву
Процес виборів нового Папи Римського називається конклавом (від лат. conclāve – "зачинена кімната"). Це таємне зібрання кардиналів Католицької церкви, яке скликається після смерті або зречення Папи.
Після смерті Франциска І буде оголошено період Sede Vacante – тобто період, коли Апостольський престол вакантний.
Вибори нового Папи проходять за чітко визначеними правилами, які існують із 1274 року (Ліонський собор). Конклав має бути скликаний між 15-м і 20-м днем після смерті Папи.
Всі кардинали до 80 років мають право голосу.

Де відбувається конклав
Кардинали-виборці проживають у будинку Святої Марти, а саме голосування проходить у Сикстинській капелі – відомій фресками Мікеланджело. Під час конклаву кардинали перебувають в ізоляції: заборонено зв'язок із зовнішнім світом, телефони, інтернет, ЗМІ.

Правила голосування на конклаві
Для обрання нового Папи необхідна більшість у дві третини плюс один голос. Якщо в перший день Папу не обирають, відбуваються чотири тури голосування щодня – два вранці та два ввечері. Бюлетені після кожного туру спалюють. Якщо рішення ухвалене, з димаря йде білий дим, у протилежному випадку – чорний.
Якщо після декількох днів голосування Папа не обраний, процес спрощується: голосують за двох найпопулярніших кандидатів або абсолютною більшістю.

Хто може стати новим Папою
Теоретично Папою може стати будь-який охрещений католицький чоловік, однак традиційно обирають з-поміж кардиналів.
Потенційні претенденти:
- П'єтро Паролін – Державний секретар Ватикану, має значний політичний вплив, вважається фаворитом.
-
Архієпископ Болоньї та президент Італійської єпископської конференції Маттео Марія Дзуппі, який вважається втіленням Церкви, близької до бідних і схильної до діалогу, але з новаторським і прагматичним пастирським підходом.
-
Латинский патріарх Єрусалима П'єрбаттіста Піццабалла – францисканець, який може стати мостом між Сходом і Заходом.
-
Префект Дикастерії з євангелізації філіппінець Луїс Антоніо Таґле – обличчя католицької Азії, що харизмою нагадує Франциска. Він може стати понтифіком, який символізує місіонерську та молоду Церкву.
-
Архієпископ Марселя француз Жан-Марк Авелін – експерт із міжрелігійного діалогу, особливо з ісламом, представляє Європу, яка хоче відігравати провідну роль у Церкві, з відкритістю до міграційних і культурних викликів Середземномор'я.
-
Префект Дикастерії з культури та освіти португалець Жозе Толентіно де Мендонса – поет, богослов і "інтелектуал Церкви", людина діалогу між вірою та сучасністю.
-
Генеральний секретар Синоду єпископів, мальтієць Маріо Грек, бачення якого – більш колегіальна та відкрита Церква.
-
Теолог-консерватор з Угорщини Петер Ердьо, який був помітною фігурою в попередніх синодах.
-
Префект у відставці Дикастерії з богослужіння, гвінеєць Роберт Сара, який користується широкою підтримкою серед традиціоналістів.
-
Кармеліт Андерс Арбореліус зі Швеції – голос динамічного християнства північної Європи.
-
Архієпископ Янгонський Чарльз Бо з М'янми – відкритий захисник прав людини.
-
Колишній секретар із питань літургії Малколм Ранджіт (Шрі-Ланка), близький до Папи Бенедикта XVI.
-
Архієпископ Кіншаси Фрідолін Амбонго Бесунгу – соціально активний священник із ДР Конго.
-
Віллем Якобус Ейк із Нідерландів – один із найконсервативніших кардиналів Європи.

Україна на конклаві: вперше за 20 років
Після майже 20-річної перерви у виборах Папи Римського візьме участь український кардинал. Йдеться про Миколу Бичка, єпископа Мельбурнської єпархії УГКЦ в Австралії. У 2024 році Папа Франциск надав йому титул кардинала-пресвітера Святої Софії. Бичку 45 років, тому він має право голосу на конклаві.
В інтерв'ю він зазначав, що не розглядає можливість бути обраним Папою, проте вважає участь у конклаві великим досвідом і відповідальністю.

Історія українських кардиналів на конклавах
Останнім українцем, який брав участь у виборах Папи, був кардинал Любомир Гузар у 2005 році. Він утратив право голосу у 2013 році через досягнення вікового порогу в 80 років.

Як завершиться конклав
Після того як нового Папу обрано, його запитують, чи приймає він цю відповідальність. У разі згоди – він обирає папське ім'я. Якщо кардинал вже є єпископом, його одразу проголошують Папою. У Сикстинській капелі з димаря йде білий дим, дзвонять дзвони – і світ дізнається ім'я нового Папи.

Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.