Американська розвідка доповіла президенту США Дональду Трампу, що нинішній іранський режим перебуває в найслабшому стані з часу Ісламської революції 1979 року. На тлі економічного краху та масових протестів Сполучені Штати істотно посилили військову присутність у регіоні – до зони відповідальності Центрального командування США увійшла авіаносна група.
Про це повідомляє The New York Times із посиланням на численні звіти американської розвідки. За їхніми даними, влада в Тегерані ослабла до рівня, небаченого з 1979 року.
Протести, які спалахнули наприкінці 2025 року, охопили навіть регіони, що традиційно вважалися опорою верховного лідера Ірану – аятоли Алі Хаменеї. Розвідка зазначає, що глибока економічна криза позбавила уряд можливості підтримувати населення, а силове придушення демонстрацій у січні 2026 року ще більше відштовхнуло іранців від влади.
На цьому тлі президент Трамп публічно погрожує застосуванням сили, називаючи зосереджене в регіоні військове угруповання США "армадою".
Станом на 27 січня авіаносець "Авраам Лінкольн" у супроводі трьох кораблів із крилатими ракетами Tomahawk увійшов до зони відповідальності Центрального командування США. Окрім флоту, Пентагон перекинув до регіону додаткові штурмовики F-15E, а також розгорнув системи протиповітряної оборони Patriot і THAAD для захисту американських баз. Дальні бомбардувальники на території США приведені у стан підвищеної готовності.
За оцінками військових, у разі наказу Білого дому авіаносна ударна група здатна завдати удару протягом одного-двох днів. Водночас у Вашингтоні тривають дискусії – радники Трампа не дійшли згоди щодо доцільності навіть обмежених або символічних ударів по структурах режиму, причетних до репресій.
Сенатор від Південної Кароліни Ліндсі Грем заявив, що стратегічна мета США – "покінчити з режимом", позаяк загроза страт протестувальників залишається реальною.
"Можливо, вони перестануть убивати їх сьогодні, але якщо вони будуть при владі наступного місяця, вони вб'ють їх тоді", – наголосив сенатор.
Водночас прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, за даними видання, попросив Трампа тимчасово відкласти атаку.
Президент США також нагадав Ірану про можливість ударів по найбільш укріплених ядерних та дослідницьких об'єктах. Голова Центрального командування США адмірал Бред Купер здійснив робочу поїздку до Ізраїлю, Іраку та Сирії для координації дій із союзниками.
Під час візиту перевіряли американські військові об'єкти та місця утримання бойовиків на північному сході Сирії. За підсумками поїздки стало відомо, що США розпочали переміщення в'язнів угруповання "Ісламська держава" із Сирії до Іраку – як превентивний крок на тлі змін контролю над курдськими територіями.
Крім того, Вашингтон офіційно застеріг іракських посадовців: у разі атак проіранських шиїтських угруповань на бази США американська сторона відповість силою. Паралельно адміністрація Трампа провела переговори з керівництвом Саудівської Аравії та Катару з метою стабілізації ситуації в регіоні.
Нагадаємо, Трамп пригрозив Тегерану втручанням Сполучених Штатів, якщо іранська влада застосовуватиме насильство проти мирних протестувальників.
Іранці збунтувалися проти верховного лідера Ірану аятоли Сейєда Алі Хаменеї та президента Ірану Масуда Пезешкіана. Влада Ірану заявила, що платитиме місцевим по $6 на місяць, щоб вони припинили антиурядові протести.
Кронпринц Ірану закликав громадян до національного повстання і повалення Ісламської Республіки.
Лондон зупинив роботу британського посольства в Тегерані та евакуював свого посла і весь персонал на тлі можливих дій США проти Ірану.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.