Що сталося?

У 2023 році Баку встановив контрольно-пропускний пункт у Лачинському коридорі – на єдиній дорозі, що сполучає Вірменію з Карабахом. Тоді Міністерство закордонних справ країни аргументувало своє рішення так:

"Беручи до уваги систематичне і широкомасштабне використання вірменської сторони дороги Лачин-Ханкенді, що триває, в незаконних цілях всупереч Тристоронній Заяві від 10 листопада 2020 р., а також вихідні з цього загрози безпеці, Уряд Азербайджану вжив належних заходів для забезпечення контролю на початку дороги на кордоні між Азербайджаном та Вірменією."

Баку неодноразово фіксував перевезення зброї та боєприпасів, прохід терористів, а також незаконне вивезення природних ресурсів та культурних цінностей.

"З серпня 2022 р. на території Лачинського та Кельбаджарського районів виявлено понад 2700 протипіхотних мін, вироблених у Вірменії у 2021 р. Ці міни були перевезені на територію Азербайджану Лачинською дорогою всупереч Тристоронній Заяві. 22 квітня ц.р. на зробленій у 2021 р. та закладеній вірменською стороною міні підірвався вантажний автомобіль збройних сил Азербайджану, внаслідок чого поранення отримали троє військовослужбовців АР. З моменту закінчення війни жертвами мін в Азербайджані стали 294 особи", – йдеться у заяві МЗС.

З листопада 2020 року цю дорогу контролювали винятково російські миротворці, які були зобов'язані стежити, щоб Лачинська дорога використовувалася винятково з гуманітарною метою. Оскільки зобов'язання не було виконано, Азербайджан на своїй території вирішив поставити контрольно-пропускний пункт, щоб самому контролювати, що ввозять до країни. Бо довіри до Вірменії немає.

Чому не пускають гумдопомогу?

Щодо гумдопомоги, яка йшла від Вірменії до Ханкенді, то представник президента Азербайджану на звільненій частині Карабаського економічного регіону Араз Іманов каже:

"У тих умовах, на яких вони хочуть зайти в Азербайджан, вони не в'їдуть. Вони хочуть через Лачинську дорогу без перевірки. Це смішно просто".

Відмова перевіряти таку допомогу викликає запитання: "Чи справді там їде гуманітарка?" Бо в Баку вже бачили подібні "гумконвої" у 2015 році, коли москва нібито допомагала тимчасово окупованим територіям Донецької та Луганської областей. Така поведінка Вірменії дуже нагадує методику кремля. Тільки в даному випадку Баку конвої не пропускає, вимагаючи здійснення постачання власного регіону не з Вірменії, а через власну територію.

Фарід Шафієв – голова правління Центру аналізу міжнародних відносин, заявляє про те, що Вірменії неодноразово пропонували направити гуманітарну допомогу до Ханкенді безпосередньо від самого Азербайджану.

"Остання зустріч з ними (ред. вірменами) була в Євлахі – це в Азербайджані місто, 5 серпня, де ми їм запропонували пакет гуманітарної допомоги. Вони спочатку сказали ок, а потім відмовилися. Я думаю, чому відмовилися? Тому що 16 числа було Засідання Ради безпеки ООН, треба було показати, що вони там голодують і мруть", – розповідає Фарід Шафієв.

У Баку наполягають на тому, що інформація про "блокаду" не витримує фактологічної перевірки, оскільки:

• регулярно здійснюється переміщення населення з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Крім цього, в 2021 році МКЧХ відповідно до Азербайджану неодноразово пропонував забезпечення регіону через територію решти Азербайджану, проте ці пропозиції незмінно відхилялися вірменською стороною, і вона перешкоджала доставці вантажів.
• Баку пропонує використання альтернативних доріг для постачання регіону, що проходять через територію Азербайджану, а не ведуть із Вірменії. Однак проросійські сепаратисти в Карабаху блокують цю ініціативу, причому в прямому розумінні: прихильники російсько-вірменського кримінального олігарха Рубена Варданяна, засланого в регіон кремлем, заблокували дорогу з Агдама бетонними плитами, тим самим узявши до заручників 30-тисячне населення регіону.

Зокрема, Азербайджан припускав направити гуманітарку через Агдамську дорогу, оскільки вона є найкоротшою, щоб доставити вантаж до Ханкенді з території Азербайджану (з Агдама до Ханкенді 25 кілометрів). Але самі невизнані "влада", спонсоровані Єреваном, також відмовляються від використання Агдамської дороги і не хочуть вести прямий діалог з офіційним Баку, хоча такі пропозиції були.

"Тому теж є причини, тільки за золото щороку вони отримували понад мільярд доларів. За видобуток золота. Я відкрив їхні звіти однієї фірми - 4 тонни експортували за один рік", – повідомив представник президента Азербайджану на визволеній частині Карабаського економічного регіону Араз Іманов.

Додає, згодні на те, щоб допомога привозили міжнародні організації. Той самий Червоний Хрест, але Азербайджану важливо, щоб усі вантажі пройшли перевірку на території Азербайджану, а потім уже їхали до Ханкенді.

"Навіть контрабанда була в машинах Червоного Хреста, вони самі це підтвердили і почали відхрещуватися, що це орендовані машини з найманими водіями і ми відповідальності не несемо. Але як можна не нести відповідальність за машину, на якій вже твоя емблема стоїть? Щоб Червоний Хрест користувався дорогою Агдам-Ханкенді для гуманітарних цілей", – каже Араз Іманов.

Екстрене засідання Ради безпеки ООН

В ООН заявляли, як вони стурбовані ситуацією в Карабаху, та закликали Азербайджан відкрити дорогу. Однак будь-якої резолюції чи спільної декларації за підсумками обговорення в Раді безпеки ООН прийнято не було.

Проте вірменська сторона наполегливо намагається переконати світову громадськість у тому, що в Карабаху "голод та геноцид".

Однак на тому ж засіданні Ради безпеки ООН Яшар Алієв, постійний представник в ООН від Азербайджану, звернувся до фотоматеріалів, які останнім часом викладали в соцмережі жителі Карабаху.

"Соціальні медіа сповнені різних відеоматеріалів місцевих вірмен, які святкують різні річниці весілля, дні народження та інші приємні події, з чим ми їх вітаємо, між іншим. Ці відеоматеріали рішуче спростовують заяви про те, що вони там голодують та страждають від гуманітарної кризи", – сказав представник Баку.

Єреван на засіданні кричав про голод у Карабаху, але в той же час протягом 30 років не виконував резолюції Ради безпеки ООН, які вимагали від Вірменії негайного виведення її збройних формувань з Азербайджану. Досі в Карабаху перебувають близько 10 тисяч озброєних осіб вірменського походження, які  ефективно контролює Генштаб Вірменії. "Зелені чоловічки" у вірменській варіації. Баку вимагає роззброєння цих осіб.

"Голод" заважає реінтеграції

Згідно з мирним договором, у 2025 році російські "миротворці" мають залишити Азербайджан. А що ж буде з вірменами, які зараз мешкають на території Ханкенді?

Азербайджан запропонував Вірменії п'ять пунктів як умови для мирної угоди: взаємне визнання кордонів, відсутність територіальних претензій, відмова від застосування військової сили та силових загроз, демаркація кордонів та відкриття транспортних комунікацій.

Також президент Азербайджану Ільхам Алієв у квітні заявив:

"Вірмени, що проживають там (ред. Ханкенді), повинні прийняти громадянство Азербайджану або обрати собі інше місце проживання. У цьому питанні в них повна свобода".

Тобто вірмени мають вибір або визнати територіальну цілісність Азербайджану і отримати паспорт, або залишити територію Карабаху. Але ситуація з "голодом" та конфліктом Єревана та Баку є перешкодою на шляху реінтеграції карабаських вірмен до Азербайджану, і таким чином сприяє нестабільності в регіоні.

Азербайджан та Україна

Азербайджан зараз активно відновлює Карабах,щоб місцеве населення якнайшвидше могло туди повернуться. Цілком закінчити будівництво всіх будівель та будинків планують до 2040 року, але вже є населені території, куди повернулися люди. Наприклад, Лачин, Агали.

Загальна проблема і Баку, і Києва – розмінування деокупованих територій. За три роки Азербайджану вдалося розмінувати 10%. Вони постійно навчають саперів, щоб швидше зробити територію безпечнішою. Цього року до розмінування долучили африканських щурів. Головна перевага щурів – їхня вага: тварини важать менше півтора кілограма. Через це вони можуть ходити мінами, і при цьому підривники пристроїв, які реагують на натискання, просто не спрацьовуватимуть. Тому досвід Азербайджану в цій сфері є вкрай корисним і Україні. Раніше посол Азербайджану в Україні Сеймур Мардалієв заявляв про те, що до гумпакетів для України буде включено обладнання для розмінування.

І це далеко не остання допомога нашій країні. 3 серпня діти українських військовослужбовців вирушили на відпочинок до Азербайджану в рамках міжнародного співробітництва. Протягом двох тижнів на них очікує активна програма та психологічна реабілітація. Про це повідомили на сайті Верховної Ради України. Як зазначають на сайті парламенту, це перша група.

Також Україні на безоплатній основі надавався бензин із боку державної нафтової компанії SOCAR. Так, у червні поточного року, за дорученням президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва, Баку направив 20 тонн палива як гуманітарну допомогу, про що повідомили в Посольстві Азербайджану в Україні.

Також дипломатичне представництво інформує про допомогу Азербайджану у відновленні критичної інфраструктури. Баку виділив 7,6 мільйона доларів для Міністерства енергетики України.

Важливо, що Азербайджан, будучи дружньою Україні державою, яка також пережила окупацію, не став "заробляти" на українській трагедії і не підключився до сумнівних схем з реекспорту. У той же час Вірменія за 2023 рік збільшила постачання своїх товарів до росії в 3,3 рази, у тому числі автомобілів та мікрочіпів.

Автор: Софія Норенко