Середмістя Катманду лежить у руїнах. Другу ніч тисячі людей провели просто неба. Боячись афтершоків, ночували на полях і стадіонах, долаючи нічну холоднечу високогір’я. Паніки немає, лише моторошний спокій. Зі зв’язком і струмом - перебої. Відчинилися поодинокі аптеки та крамниці. Влада зубожілої країни організувала роздачу наметів і питної води. Але цього не достатньо. Рук не вистачає навіть для пошукових робіт. Місцеві комунальники, пригнічені катастрофою, відмовляються працювати і не відходять від своїх родин.
На заклик про допомогу відгукнулися десятки країн. Одними з перших приїхали китайські будівельники, що працювали неподалік Катманду. Привезли навіть власне обладнання, щоб розкопувати уламки. До них долучилися і професійні рятувальники з Китаю. Серед них - ветерани, що долали наслідки руйнівного землетрусу в Сичуані у 2008.
Крім китайців, фахівців та обладнання надсилають Пакистан, Австралія, Велика Британія, Франція та інші країни. Літаків із допомогою так багато, що невеличкий аеропорт Катманду ледве встигає їх приймати.
Столицею рятувальники не обмежуються - поступово добираються і до гірських селищ. Дороги до них знищені, тож допомогу доправляють небом. Із гелікоптерів скидають запаси рису та питної води, піднімають поранених. Але це у кількох десятках кілометрів від столиці, далі в горах - ситуація складніша. Там засипало цілі села. У районі Горкха, що був найближче до епіцентру землетрусу, в деяких з поселень знищені дві третини будинків. Поранені - тисячі людей. Ані ліки, ані воду чи намети, доправити до них поки що не можливо.
