Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо надзвичайних обставин в енергосистемі країни, окремо зосередившись на складній ситуації в Києві.
За словами глави держави, наслідки російських ударів по енергетиці разом із різким погіршенням погодних умов є важкими. Ремонтні бригади, енергетичні компанії, комунальні служби та ДСНС України працюють цілодобово, щоб відновити електро- та теплопостачання.
Ключові рішення наради
-
Штаб у Києві та режим НС в енергетиці
У столиці буде створено постійно діючий штаб для координації дій. Загалом по Україні в енергетиці запроваджується режим надзвичайної ситуації. Керівником робіт із підтримки громад та розв'язання практичних питань визначено першого віцепрем'єр-міністра – міністра енергетики України. -
Допомога партнерів і дерегуляція
Уряд максимально активізує роботу з міжнародними партнерами для отримання необхідного обладнання. На час НС буде забезпечена максимальна дерегуляція процедур підключення резервного енергетичного обладнання. Також Україна працює над істотним збільшенням імпорту електроенергії. -
Комендантська година, Пункти Незламності та навчання
Кабінету Міністрів доручено підготувати перегляд правил комендантської години на період аномальних морозів, щоб люди мали більше можливостей користуватися Пунктами Незламності, а бізнес – планувати роботу.
У Києві буде збільшено кількість Пунктів Незламності та проведено перевірку вже наявних. Окремо очікуються пропозиції від МОН і місцевої влади щодо форматів навчального процесу на час надзвичайної ситуації.
Президент наголосив: у нинішніх умовах державні інституції, бізнес і місцева влада мають діяти злагоджено та скоординовано, адже від цього залежить результат для всієї країни.
Оновлено:
Медіа з'ясували, які заходи можуть бути передбачені в разі введення надзвичайної ситуації в енергетичному секторі України.
Можливі обмеження-
Жорсткіші графіки відключень електроенергії, особливо у години пікового навантаження, щоб утримати стабільність системи.
-
Обмеження водопостачання – подача води за графіком або зі зниженим тиском у мережах.
-
Централізоване керування генерацією та розподілом електроенергії. Пріоритет отримають лікарні, водоканали, об'єкти зв'язку, військові частини та інша критична інфраструктура.
-
Тимчасове зниження комфорту для житлового сектора – задля збереження цілісності енергосистеми та запобігання аваріям.
-
Обмеження публічної інформації. Дані про реальний стан енергосистеми можуть частково не розголошуватися з міркувань безпеки.
Уряд і профільні служби наголошують: такі кроки розглядаються як тимчасові та вимушені, а їхня мета – зберегти керованість енергосистеми в умовах обстрілів і екстремальної погоди.
Нагадаємо, після обстрілу, 13 січня, в столиці істотно зріс дефіцит електроенергії, якого бракує навіть для повноцінного забезпечення об'єктів критичної інфраструктури. В області зафіксовані черги на АЗС за пальним для генераторів, у столиці – зупинка електротранспорту, а в квартирах киян температура повітря становить лише 9°C.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.