Вони возз'єдналися після майже пів року розлуки. Історія собаки Джекі та її господаря нацгвардійця Владислава розпочалася у Маріуполі. Саме там їх і роз'єднала війна. Чоловік воював на околицях міста, а собака залишалася на "Азовсталі". Після виходу з оточення Владислав вважав, що його улюблениця загинула. Але вона не лише вижила, а й знайшла спосіб повернутися до господаря.
Службова собака з котячими звичками. Джекі полюбляє сидіти на руках та бути центром уваги свого господаря. Та ця м'якість характеру ‒ оманлива. Це перша службова собака у Владислава. Нацгвардієць знайшов Джекі 4 роки тому, в Одесі.
"Постійно ми були поруч на блокпостах, ми спимо разом. Особливо взимку добре, вона гріє, вона тепленька", ‒ розповідає військовослужбовець НГУ Владислав.
Разом зустріли і війну в рідному Маріуполі. Та заради безпеки Владислав залишив Джекі з побратимами на "Азовсталі". Сам же поїхав на околиці, обороняти місто.
"Їхати туди з собакою ‒ це наражати її на велику небезпеку, тому що працювала артилерія, РСЗО, я не хотів, щоб з нею щось сталося", ‒ зазначив Владислав.
Владислав витримав тяжкі бої з ворогом та вийшов із подвійного оточення до Запоріжжя.
"Нам допомогли люди, вони надали нам цивільну одежу. Я розібрав свою зброю, закопав. Переодягся в цивільний одяг. росіяни були вже в зоні видимості, дуже близько, у районі 50 метрів, вони вже ходили по квартирах і робили зачистки. Буквально на кожному блокпості мене намагалися посадити в яму і зі мною там попрощаються", ‒ наголосив військовослужбовець НГУ.
Уже на території вільної України військовий дізнався: частину заводу, де були службові собаки, ворог жорстоко обстріляв. Тоді подумав, що Джекі загинула.
"Була частинка такої надії, сказали, що труп моєї собаки знайти не можуть, можливо, вона втікла і жила", ‒ пригадує Владислав.
Владислав не мав жодної звістки про свою Джекі два місяці. За цей час він уже перевівся служити до Харкова. Одного вечора йому подзвонила мама із доброю звісткою.
"У сльозах говорить, захлюпуючись. І каже, що Джекі жива, тоді просто не знаю, у це не міг повірити", ‒ згадує військовослужбовець НГУ.
Собаку виявили сусіди біля батьківського будинку Владислава ‒ вона сама туди повернулася з "Азовсталі". Далі рідні 4 місяці намагалися знайти волонтерів, хто зміг би вивезти Джекі до господаря. Нарешті це вдалося.
"Я весь заціпенів, мені тяжко було рухатися, тяжко було дихати. Відчуття провини перед нею ‒ воно зашкалювало. Як тільки я відкрив клітку, вона не витримала, почала скиглити. Звичайно, вона мене впізнала", ‒ сказав Владислав.
Попри тривалу перерву в роботі, своїх професійних навичок Джекі не втратила. Вона спеціалізується на обстеженні території, патрулюванні, пошуку вибухівки та зброї. Та попри такі здібності, господар і досі вважає справжнім дивом, що його улюблениця вижила та подолала шлях 15 кілометрів до дому.
"Територія заводу ‒ там 2-метровий паркан під регулярним обстрілом. Авіа, артилерія, РСЗО, мінометки, АГС, по заводу били зі всього і при цих умовах знайти лазівку, вибратися за територію "Азовсталі", зорієнтуватися і піти у потрібному напрямку, у потрібний район, знайти потрібну вулицю, причому це ніколи не пропрацьовували з нею, і дістатися дому ‒ це залишається загадкою", ‒ підсумував Владислав.
Найближчим часом Владислав планує відновити Джекі на службі. Щоб усюди бути поруч.
Оксана Нечепоренко, Харків, "5 канал"
Читайте також: Тепер на службі в ДСНС: собака-водолаз Найда склала іспит й стала професійною рятувальницею – сюжет
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
