Володимир Жемчугов розповів про допит бойовиків, які намагалися "зламати" його розмовами про сім'ю. Про таке він сказав в в інтерв'ю "Фактам".
"Бойовики знали, що я не простий місцевий мешканець, і хотіли з пристрастю допитати партизана. Вони оплачували моє лікування, тому що я потрібен був їм живим. Чув, як вони між собою говорили: "Треба, щоб він був у свідомості. Нехай розповість все — чисельність партизанського загону, адреси, явки, паролі...", – згадує Жемчугов.
За його словами, бойовики постійно допитували, тиснули психологічно. "Я лежав увесь обпалений, в уламках, після чергового наркозу. А бойовики в цей момент приставляли мені до скроні пістолет і обговорювали, де мене закопають. "Давай у Кам'янці. Там багато циган. Нехай виглядає так, як ніби його вбили цигани", – говорив один. "Ні, краще на Гострій Могилі. Пам'ятаєш, ми там вже двох закопали?", — пропонував інший, розповідає колишній полонений.
Жемчугов зазначив, що допит вели чоловік і жінка: жінка була з "міністерства держбезпеки "ЛНР". "Як тільки вона приставляла мені до скроні пістолет, я починав вголос молитися і прощатися з рідними. І вона казала: "Чорт забирай, я не можу стріляти! Нехай засне хоча б – тоді вб'ємо". І так разів п'ять-шість за ніч. Я розумів, що це відпрацьовані психологічні прийоми, і не піддавався", - зазначив він. Як сказав Жемчугов, в той момент він уже не боявся смерті, так як перш ніж піти в партизани, він впорядкував всі документи, склав заповіт, а "з життям попрощався, ще коли поранений виповз на трасу і ліг під "Урал".
За словами колишнього полоненого, бойовики намагалися "зламати" його розмовами про сім'ю. "Вони намагалися мене зламати розмовами про сім'ю. "Ми знайдемо твоїх дружину, матір і дочку, говорили. В мішках перевеземо їх через кордон і будемо катувати до тих пір, поки ти не розколешся. Вони будуть тут, і ти будеш чути, як вони мучаться". Потім сказали, що дружина від мене відмовилася: "Такий інвалід, як ти, їй не потрібен. Її вже бачили з іншим. У нас навіть є фотографії. Шкода, ти не можеш їх подивитися". Вони намагалися нав'язати мені думку, що і моя сім'я, і моя країна про мене забули і я нікому не потрібен", – наголошує колишній заручник.
Потім, як розповів Жемчугов, "підключилися російські спецслужби", що було зрозуміло і з питань, і з акценту. "Я як і раніше не здавався, і мені почали колоти якісь дивні препарати. Напевно, це те, що спецслужби називають "сироваткою правди". Я начебто був у свідомості і розумів, що нічого не повинен говорити. Але... говорив і не міг себе контролювати. Злякався, що можу здати своїх партизанів, і вирішив з цим покінчити. Перегриз трубки крапельниці і почав у них дути, щоб до вен потрапило повітря і настала смерть. У мене майже вийшло. Але це побачили охоронці", - розповів Жемчугов.
Звільнений з полону Жемчугов зазначив, що й надалі намагався покінчити з життям: падав з ліжка, бив охоронців ногами, відмовлявся від їжі, просив застрелити, проте бойовики запевнили, що йому не дадуть померти.
Зауважимо, Володимир Жемчугов не військовий, у полон потрапив після того, як випадково підірвався на розтяжці. Бойовики звинувачують його в диверсійній діяльності, і міняти не бажали. Вибухом йому травмувало очі, відірвало руки, осколки потрапили в живіт і стегна. Бойовики ж звинуватили його в підриві залізничних колій і ліній електропередач.
Як повідомляв УНІАН, 17 вересня, на Донбасі з полону бойовиків були звільнені ще двоє українців: Жемчугов і співробітник ООН Юрій Супрун.