Вибухова ніч для росіян: під ударом ворожі НПЗ, енергетика та логістика; світ відчуває дефіцит ракет для Patriot – хроніка 1602-го дня Великої війни

Від Башкортостану до окупованого Криму. Ніч для росіян знову видалася вибуховою. Спалахнули нафтопереробні заводи, під ударами опинилися енергетика й логістика. Водночас європейські союзники переходять до нових форматів співпраці з Україною. Та кремль відповідає звичним способом – черговою атакою на Київ. Докладніше про події 1602-го дня повномасштабної війни – в огляді Аліни Оганезової.

Українські дрони знову дісталися глибокого російського тилу. Їхньою ціллю став один із найбільших нафтопереробних комплексів країни – "Газпром нафтохім Салават" у Башкортостані. Щоб запровадити далекобійні санкції, безпілотники подолали понад тисячу чотириста кілометрів. Попри традиційні заяви російської влади про "уламки" та нібито контрольовану ситуацію, кадри очевидців свідчать про пожежу й густий дим над підприємством.

Укотре під атакою опинився і Афіпський НПЗ у Краснодарському краї. Неспокійно було й у тимчасово окупованому Криму, де вибухи лунали поблизу енергетичної інфраструктури, аеродромів і логістичних вузлів. В Азовському морі Сили безпілотних систем лише за цю ніч уразили ще одинадцять суден російського "тіньового флоту".

Українські удари дедалі частіше влучають у паливну логістику росії. Через це десятки населених пунктів Криму, а також окупована частини Запорізької та Херсонської областей залишаються без електропостачання. Разом із ним зникають зв'язок і вода, а брак пального ускладнює роботу критичної інфраструктури.

"Що це означає? Це означає, що вимикаються ті об'єкти російської федерації, Російської армії, які заживлювалися від центральної мережі. У військових є можливість альтернативного заживлення, вони використовують дизельні генератори високої потужності, використовують бензинові генератори. Але коли в регіоні зникає пальне, то і генератори не будуть працювати. Тому та ситуація впала в стан такого зачарованого кола. Не працює центральне заживлення – потрібні генератори. Генератори не можуть працювати активно і повноцінно, оскільки немає постачання пального. От і все", – повідомив військовий оглядач Денис Попович.

Ворог продовжує тероризувати українські міста 

Утім росіяни не припиняють повітряного терору українських міст. Уночі окупанти знову атакували Україну балістичними ракетами, керованими авіаракетами та понад сотнею ударних безпілотників. Основною ціллю вкотре став Київ, на столицю ворог спрямував вісім ракет. Водночас українська ППО вперше за тривалий час збила п'ять балістичних ракет. І попри влучання та падіння уламків, у столиці минулося без жертв. 

"Ці п'ять збитих ракет коригуються з заявою польської сторони про те, що Польща передасть Україні п'ять протиракет ПАК-3 для Patriot. Оскільки, як мені відомо, українські чиновники рисачать по цілому світу, вишукують ці ракети. Очевидно, що в Польщі їх небагато, але маємо дякувати Польщі п'ять ракет збитих", – повідомив політичний аналітик, народний депутат IV скликання Володимир Цибулько. 

Глобальний дефіцит ракет для Patriot

Водночас проблема захисту українського неба залишається гострою. Дефіцит ракет для Patriot відчуває увесь світ. Тож Україна разом із партнерами шукає рішення, а союзники дедалі частіше говорять про спільне виробництво зброї. Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон переконаний: сучасна війна довела, що головне – не лише запаси озброєння, а й здатність швидко їх поповнювати. І тут, каже він, саме Україна стала для Європи важливим прикладом.

"Справа в тому, що кооперація українських збройних виробництв з європейськими дуже висока. Велика кількість комплектуючих виробляється в Європі, просто деякі вироби на кінцевому етапі збираються в Україні. Нагадаю, що в документах останнього саміту НАТО Україна визнана контрибутором безпеки в Європі. Це, по суті, вищий ступінь партнерства в НАТО. Я б сказав, що це визнання ролі України", – зазначив Цибулько.

Гарантії безпеки та спільні навчання Коаліції охочих

Тим часом Україна думає і про майбутні гарантії безпеки. Союзники розглядають різні механізми їх реалізації. Один із них – спільні навчання Коаліції охочих, які восени вперше прийматиме Польща.

"Обговорення коаліції були зосереджені на одній ключовій темі: як практично гарантувати безпеку України та регіону після можливого миру або принаймні припинення вогню, і, що найважливіше, – це наше спільне рішення. Це будуть навчання, які підготують усю коаліцію (охочих) до реальних гарантій безпеки для України і для регіону", – заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.

І поки кремль витрачає дедалі більше ресурсів на захист паливної інфраструктури, логістики та окупованих територій, Європа вже бачить в Україні одного з найважливіших партнерів для безпеки всього континенту.

Аліна Оганезова, "5 канал"

Нагадаємо, окупована росіянами Запорізька АЕС знову залишилася без зовнішнього електроживлення. Це вже 10-й блекаут від початку цього року.

Чергове відключення від електрики у відомстві назвали "тривожним антирекордом для найбільшої атомної електростанції Європи, яка вже понад чотири роки перебуває під російською окупацією".