Жовтень 2014-го. 32-й блокпост. Після тижня жорстоких боїв із ворогом українські військові, що вижили, опинилися в оточенні. Ворог дозволяє їм передати на підконтрольну Україні територію тіла загиблих товаришів. Волонтерські "швидкі" відвозять безіменних до Лисичанського моргу.
Відомо було лише те, що загиблі служили у 80-й десантно-штурмовій бригаді. За три роки після боїв пошуковці звітують: "Робота по 32-му блокпосту майже закінчена, ідентифіковані майже всі військовослужбовці. По решті ми знаємо, кого не вистачає, і зараз питання навіть не в тому, щоб знайти людей, а просто серед цього матеріалу визначити, які рештки якому військовослужбовцю належать".
У МКЧХ кажуть, що не лише за ДНК ідентифікують загиблих військових. "ДНК – це не єдиний спосіб ідентифікувати тіло. Важливу роль відіграє інформація з життя загиблого, яку ми збираємо від сімей, родичів, знайомих, які бачили людину в останній момент, включаючи всі особливі характеристики цієї людини. Також ми порівнюємо інформацію з медичних та стоматологічних карток", – розповіла представник Міжнародного комітету Червоного Хреста Мар'яна Чакон.
Але часом і цієї інформації недостатньо.
Так, два роки поспіль не можуть відшукати одного з полтавських бійців – 38-річного Олексія Шевлюгу. Військовий потрапив у ворожий полон. Мати Лідія Місюренко очолила полтавську організацію, чиї рідні зникли безвісти. Усі дані, необхідні для пошуку й упізнання зниклих, давно передала в СБУ та Міноборони.
"Поїхав в АТО, подзвонив 17 серпня 2014 року батьку і сказав, що ми від'їжджаємо до Іловайська. Але ж, коли я писала листи до МО і Нацгвардії, то прийшли відповіді, що Шевлюга не числиться ні у Нацгвардії, ні… Він був добровольцем у батальйоні "Донбас", – розповідає пані Лідія.
Таких історій не один десяток. Найважче відшукати добровольців, які на початку війни боронили країну. Бо тоді в добробатах як правило жодної документації не велося. Але для рідних надія вмирає останньою. Особливо після того, як чують звістку, що деяких військових після місяців пошуків таки знаходять у полоні терористів.
"Наприклад, військовослужбовці, які зниклі в сірій зоні. Ми знаємо, що вони у заручниках знаходяться і постійно про це говоримо – навіть у рамках Мінського процесу, але представники ОРДЛО підтвердили перебування їх на своїй території лише 9 місяців потому", - каже керівник Центру зі звільнення полонених при СБУ Юрій Кочанов.
За статистикою, на сьогодні безвісти зниклими вважаються 400 військових. Більшість з них шукають з 2014 року.
Ірина Герасимова, Іван Наконечний, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
"Боронять ціною життя": у Києві відкрили мультимедіа мартиролог загиблих воїнів – ФОТО
