Тим, хто відчув перші ознаки ГРВІ чи грипу, лікарі радять самоізолюватися і одразу звернутися до лікаря. Якщо вже людині стає геть зле, її шпиталізують. Проте не всі погоджуються на поїздку до лікарні, адже вдома значно комфортніше. В яких випадках хворого можуть примусово покласти до лікарні, пояснює адвокат, кандидат юридичних наук Денис Головін, пише "24 канал".

Що написано в українському законодавстві. Згода на лікування

Нещодавно COVID-19 офіційно було віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб. За словами адвоката, це дало змогу ввести на території України правовий режим карантину.

Так, в українських законах є норми, які мають регулювати життя в умовах карантину. 

Головін розповідає, що в законі "Про захист населення від інфекційних хвороб", – а коронавірус є саме інфекційною хворобою, написано:

люди, які хворіють на небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров'я чи наукових установ.

Водночас українське законодавство зобов'язує лікарів отримати згоду пацієнта на лікування. Така вимога деталізується у "Порядку госпіталізації пацієнтів бригадами швидкої медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи".

В документі зазначено таке: "Після огляду та надання медичної допомоги керівник бригади в разі наявності показань повинен отримати згоду пацієнта (його родичів або законних представників) на госпіталізацію".

Адвокат роз’яснює: цей самий порядок вказує на те, що в разі виявлення чи підозри у пацієнта карантинної інфекції, бригада лікарів діє відповідно до закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я. За цим законом, лише хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а носії збудників зазначених хвороб та люди, які контактували з такими хворими, обов'язковому медичному нагляду і карантину у встановленому порядку.

"Це за своїм змістом є обмеженням волі. Проте, говорячи про обмеження волі, варто пам'ятати – таким чином можна врятувати не одне життя", – пише адвокат.

Як каратимуть порушників карантину

У законах, наведених вище, не прописане покарання за відмову від шпиталізації, проте в ухваленому 17 березня законі "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" зазначено:

• якщо правоохоронці доведуть, що хворий порушив карантин, тоді йому доведеться виплатити 17-54 тисяч гривень штрафу;
• у випадку, коли такі дії призвели чи могли призвести до поширення хвороби – порушникам загрожує арешт на 6 місяців чи обмеження або позбавлення волі на 3 роки.
• якщо хворий порушив правила обсервації й це спричинило смерть чи інші тяжкі наслідки, тоді йому загрожує позбавлення волі від 5 до 8 років.

Адвокат каже: "Постає питання – чи можна відмову від шпиталізації вважати порушенням карантину чи обсервації? Відповідь – можна. Тож порушникам законів все ж доведеться відповідати за зневагу до безпеки оточуючих".

Чи можна змусити лікуватися

Адвокат пояснює – для примусової шпиталізації мають бути підстави. Тому не варто лякатися, що всіх, хто кашляне чи чхне, ловитимуть на вулицях і запроторюватимуть до лікарень.

"За загальним правилом, для підтвердження факту хвороби потрібні відповідні діагностичні лікарські документи встановленого зразка. Якщо їх немає, примусова шпиталізація є незаконною та свідчить про факт перевищення повноважень лікарів та інших осіб, наділених владними повноваженнями", – додає Денис Головін.

Як пояснює адвокат, у такому разі необхідно відповідно реагувати, як і на будь-які протиправні дії, спрямовані на обмеження конституційного права на свободу та недоторканість особи.

У випадку примусової шпиталізації чи спроби помістити людину до ізолятора, вона має право:

• викликати поліцію та скласти заяву про протизаконне обмеження (чи замах на обмеження) конституційних прав;
• зателефонувати на гарячу лінію поліції та повідомити всі обставини події із зазначенням усіх осіб, які брали в них участь;
• офіційно повідомити головного лікаря про дії його підлеглих та про наслідки таких дій, скласти заяву про ознаки кримінального правопорушення.

Адвокат наголошує, що до того ж Європейський Суд з прав людини зазначив (актуально і для нашої країни): "При наданні медичної допомоги, навіть коли відмова від медичної допомоги може привести до летального наслідку, примусове медичне втручання, без згоди повнолітнього, дієздатного пацієнта є втручанням у його особисту недоторканість і посяганням на права, гарантовані Конвенцією".

При цьому Головін каже: "Водночас постає питання й про співмірність інтересів людини та інтересів усього суспільства".

Як повідомляв 5.UA, Кабінет Міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації та продовжив дію карантину по всій країні на 30 днів – до 24 квітня. Крім того, Кабмін доручив повністю зупинити будь-який пасажирський рух через кордон.

Нагадаємо, станом на 10:00 26 березня в Україні 156 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 5 летальних, 1 пацієнт одужав та вже виписаний із лікарні. За добу було зафіксовано 43 нових випадки.

Дивіться також фотогалерею за темою: