Як російські війська обстрілюють Маріуполь, Аліна та Ігор бачили з вікна власної квартири. Нині із семимісячною донею вони у безпеці, оговтуються від пережитого. Виїхали власним авто, забрали ще родину друзів, і вже не чекали евакуаційного коридору. Дорога через російські блокпости була небезпечною і довгою. Аліна показує чергу з автівок, які так само залишали місто.

Не хотіли їхати з Маріуполя до останнього, бо колись так само кидали все і з однією валізою тікали від "русского міра" з Донецька. Ігор намагається жартувати, а Аліна – плаче. Життя зникало з міста поступово, розповідає подружжя. Спочатку зникло тепло і світло, потім зв'язок і на останок – газ. Суміш для маленької Аліси підігрівали на спільному з сусідами вогнищі у дворі багатоповерхівки.

"Стільці виносили, хто що. Потім чоловіки наші дерева завалили, тому що не було нічого", – розповідає Аліна.

"Вийшли із сусідами, умовно 9 ранку. Усі чайнички поставили, хто щось підігріває і стоїмо. Почалася якась стрілянина, всі побігли в під'їзд, чекаємо на припинення. А хтось не побіг, бо ця каша, яку він гріє, одна з останніх. І йому зараз піти, спалити цю кашу – у нього сім'я залишиться голодною", – каже Ігор.

"Цікава ситуація із цигарками була. В один день вони коштували 100 грн, на наступний 150, потім 200, потім хтось зарядив ціну в 500 грн за пачку так. І як би так народ каже – ні. Наступного дня не можна було купити навіть за 500. Потім приходили і каже – міняємо сигарети та алкоголь на їжу. Тобто гроші припинили, – тобто перший тиждень ще було, потім лише бартер", – розповідає маріуполець.

Магазини були розбиті обстрілами та пограбовані. Аліна згадує, що продуктами ділилися сусіди.

"Мінялися продуктами, комусь яблучко дадуть, комусь ще щось, харчування дитяче теж допомагали знайти. За себе ще так, води попив, чогось з'їв. Але дитину... це, звичайно, важко", – пояснює Аліна.

А загиблих мешканців ховали просто у дворах.

"У нас приїжджав сусід, у нього друг приїжджав машиною і каже, сьогодні у двір прилетіло, убило чоловіка. Вийшли, викопали яму і там же поховали. Я бачив, як стріляють по будинках, то там і тіл, напевно, не знайдеш упереміш із каменем і ніхто туди не поїде, бо від цього не сховатися ніяк", – наголошує чоловік.

Останню офіційну кількість загиблих мирних жителів Маріуполя оприлюднили тиждень тому – тоді вона сягала двох тисяч. Аліна та Ігор нині розшукують зниклих друзів, родичів і знайомих, які залишалися у місті і втратили зв‘язок. Гуманітарну допомогу й евакуацію людей із міста – окупанти регулярно зривають.

 Наталя Світлова, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"