Його не бачить ніхто, проте він бачить окупантів як на долоні. Пілот 118-ї окремої механізованої бригади на позивний "Янкі" щодня нищить окупантів на Запорізькому напрямку. За короткий термін йому вдалося не тільки вивчити роботу пілота, а й стати одним із найкращих бійців у цій галузі. Маючи понад десять контузій та ризикуючи життям, військовослужбовець із побратимами продовжує тримати українське небо на цьому напрямку. Його історію розповіла наша Єлизавета Калітвенцева.
На його рахунку понад 400 ліквідованих окупантів. Оператор дрона 118-ї окремої механізованої бригади на позивний "Янкі" контролює небо на Запорізькому напрямку. 28-річний військовий не хотів пов'язувати життя з армією. Проте після 2014 року зрозумів, що захист Батьківщини – його відповідальність як свідомого громадянина своєї держави:
"З самого дитинства завжди казав, що не піду в армію. В результаті, потрапив на строкову службу, потім ще пів року контракту в мене було. Ну і як тільки почалась повномасштабна війна, то 26 лютого я уже у військкоматі з речима був. Я з 2014 року рвався скрізь потрапити кудись, тому що не сильно хочеться, щоб вони потрапили до нас. Через те і мобілізувався відразу".
У складі бригади "Янкі" воює разом з батьком. Окрім цього, у лавах війська перебуває його старша сестра. А мама – волонтер. На оператора дрона чоловік вчився самостійно ще до того, як його батальйон приєднався до 118-ї бригади. І хоча вчився на денному дроні, його перший виліт був на нічному.
"Приїхавши сюди, перший виліт був на нічному, який я вперше бачив, в принципі. Ну навіть вдало, він довго прожив. Я почав літати, потім, як доводилося багато дрони ремонтувати, то навіть навчився ремонтувати їх у бліндажі. Тобто, у мене в бліндажі і паяльнік, і кучу-кучу всього – і деталі є до дронів. Тобто, якщо дрон, там, камера відбита, ще щось, все ремонтується на ходу. Намагаюся все швидко робити", – поділився оператор дрона 118 ОМБР.
Окрім технічних моментів, не менш важливою для пілота-початківця є і моральна складова, зазначив військовий. У його випадку, першим викликом стало психологічне сприйняття ворога. Це як об'єкт, який треба уразити. У такій ситуації працює принцип: "або ти, або тебе":
Найскладніше – це спочатку психологічний тиск.
– У чому проявляється?
"Проявляється в тому, що хоч і знаю, що ворог, але перші вильоти були так, трохи складнувато... Потім уже завжди робив так, щоб вилітати як можна менше. А зараз просто – раз, вилетів і забувся."
Вильоти та ураження – не лише результат роботи пілота. За кожним полюванням стоїть інженерна складова. Зібрати дрон та оснастити його необхідною сумішшю потребує зусиль. Янкі покращує свої навички та навчився швидко орієнтуватися у вибухівці.
"Після першого госпіталя я познайомився трішки більше із вибухівкою. Дізнався, що таке морська суміш. Виявляється, можна і бліндажики відкривати нею. Це суміш тротилу специфічного, яка йде посилена, покращена. Гарно бахкає", – зазначив "Янкі".
На Запорізькому напрямку ворожі дрони літають активно. Убезпечитися від них неможливо. Військовий зазначив, що найнебезпечніший з асортименту росіян є дрон, який здатен випалити велику ділянку. Такий, зазвичай, оснащений термітом. Для позицій пілотів – це ризик. Оскільки там зберігаються боєприпаси. Якщо FPV-дрон влучить, то це автоматична загибель екіпажу. Саме тому "Янкі" завжди намагається залишатися непоміченим. Чого не може сказати про ворога:
"Іде серед ночі один, по полю, в нашу сторону. Здавалося б, що можна сказати, розвідка боєм, ну так вже відбувається протягом пів року. Оце кожну ніч один, два, по полях йдуть, шастають, по замінованих, просто незрозуміло куди. Або намет серед поля ставлять, буває, в палатці ходять так. Там, в принципі, я не знаю, що в них в голові – йти в нашу сторону так. Серед ночі. Бувають кадри, що і вдень ходять, але, в основному, вночі".
"Янкі" живе війною та метою здобути довгоочікувану перемогу. Навіть, якщо йде у відпустку, то не може довго бути серед звичайного цивільного життя. Все заради них – маленького сина Богдана, якого він бачив лише вісім разів у житті, та дружини, яка чекає на нього вдома. Через мобільний зв'язок спостерігає, як зростає дитина. Передбачити своє майбутнє після війни – не може, оскільки його життя завжди під загрозою:
"Узагалі сказав би, контузій з десять є, але двічі тільки був у госпіталі. Починаючи з січня, коли нас почали викурювати з лісу, то там одна ракета прилетіла – 30 метрів від бліндажа, і 5 КАБів. Але як пощастило, у мене ще дерева були, і вони об дерева розірвались. Ну останній, правда, в пеньок влучив, то напарника евакуювали. Моя думка, що треба бути пильним. росія скільки існує, в моїй пам'яті, точніше, скільки мені років, стільки вони і воюють. Це народ, який не може без війни жити".
"Янкі" залишатиметься на фронті до останнього. Вмотивовано, проте раціонально та приземлено ставиться до війни. У перемогу вірить, але усвідомлює, якою ціною дається кожен метр української землі. Багато з його побратимів віддали своє життя за майбутнє держави. Саме тому і сприймає росіян, як ворогів та нищить їх щодня.
З Запорізької області Єлизавета Калітвенцева, Дмитро Дубіна, Сергій Малін, "5 канал"
Читайте також: Історія одного штурму, або Як дрони змінюють війну – "Невигадані історії".
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
