Вступили до польського університету, але навчатися зась. Варшава останньої миті змінила вимоги для іноземних абітурієнтів. І ті, хто вже збирався сісти за студентські лави, тепер змушені складати нові іспити. За статистикою, Польща залишається однією з найпопулярніших країн для абітурієнтів. Журналісти "5 каналу" поспілкувалася з молодими українцями, які через війну живуть і навчаються у сусідній державі. З якими труднощами вони стикаються? І головне запитання – чи повернуться додому після війни?
Польща відкрила двері українським дітям, але не всім абітурієнтам
Вероніка поспішає до школи – у Варшаві дівчина навчається вже три роки. На початку повномасштабного вторгнення її школа, як і тисячі інших закладів по всій Польщі, відчинила свої двері для дітей-біженців. Тепер тут серед сотень польських дітей – десятки українців. Спочатку для нових учнів створили окремі інтеграційні класи. Згодом систему змінили – тепер лише рік дитина навчається в інтеграційному класі, а потім переходить до звичайного.
"Вчителі дуже строгі. Головна вимога – добре знати польську мову. Звичайно, коли я лише приїхала, ні про яку польську і мови не було. Вчила вже в школі на уроках у дуже швидкому темпі", – поділилася учениця 8-го класу середньої школи у Варшаві Вероніка.
Дівчина згадує про мовний бар'єр і проблеми з адаптацією. Однак це у минулому – школярка швидко опанувала мову, бо зрозуміла, що польська тут є запорукою успіху в усіх галузях. Вона вдячна викладачам, однак дедалі більше сумує за школою в Україні і хоче повернутися додому.
"У польській школі мені бракує уроків української мови та літератури. Тому я сама проходжу нашу програму, читаю твори українських письменників", – розповіла Вероніка.
У польських школах навчаються близько 200 тисяч українських дітей. 150 тисяч із них – біженці і ще 52 тисячі – це діти, які мають довготермінові дозволи на проживання. Українські діти здобули право не лише на середню, але й на професійну та мистецьку освіту.
Вероніка два роки могла безоплатно навчатися музиці завдяки фінансуванню від польського Міністерства культури. Дівчина грає на скрипці й має багато досягнень. У художніх і музичних школах, а також мистецьких ліцеях по всій Польщі так само безкоштовно навчалися сотні талановитих дітей з України.
Однак після того як президент Польщі Кароль Навроцький ветував закон про допомогу українцям, подальше навчання дітей у цих мистецьких школах і ліцеях, а також правовий статус самої Вероніки й інших дітей та підлітків, які через війну приїхали до Польщі, – залишаються невизначеними.
Польські університети змінили правила гри для українців
Попри зміни у законодавстві, Польща залишається однією з найпопулярніших країн серед українців, які вирішили здобути вищу освіту за кордоном.
"Я обирала Польщу, тому що ця країна – сусідка України, справді недалеко, але є частиною Європейського Союзу. Є можливість європейської освіти. Це важливо", – наголосила студентка Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні Марія Стецюк.
17-річна Марія закінчила школу в Україні й вступила до університету за програмою "Таланти" для обдарованої молоді. Вона планує стати програмісткою, а після закінчення навчання хоче повернутися в Україну.
"Наша сфера ІТ в Україні дуже розвинена, наші фахівці відомі по всьому світу, їх дуже цінують. Я хочу стати частиною нашої української ІТ-сфери і продовжувати розвивати її, відбудовувати Україну після війни. Я хочу повернутися додому", – підкреслила Марія.
Втім, для багатьох цьогоріч вступ до університетів у Польщі виявився проблемним. 17-річна Поліна Данильченко вступала до Школи економіки у Варшаві. Вона успішно склала іспити й отримала підтвердження знання польської мови на рівні B2.
"У Головній економічній школі довелося писати справжній повноцінний екзамен, який тривав 2,5 години і ще додатковий екзамен з економіки", – поділилася абітурієнтка.
22 липня Поліна та її мама отримали позитивну відповідь від університету. Але через тиждень прийшов інший лист – відмова.
З'ясувалося, що Школа економіки не може врахувати результату свого ж іспиту з польської мови. За новими правилами Міністерства науки та вищої освіти Польщі, університети позбавили права перевіряти знання мови вступників. Українцям треба подати один із сертифікатів, прописаних у постанові, – державний сертифікат знання польської мови на рівні B2 або сертифікат TELC. Але такі іспити проводять лише декілька разів на рік, і абітурієнти просто не встигають отримати документи до початку навчального року.
"Сталася власне кажучи велика прикрість для багатьох батьків та абітурієнтів. Не тільки прикрість, а несправедливість. Спочатку абітурієнтам казали, що достатньо буде рівня B1 для вступу, а потім різко – посеред літа падає новий закон, що вже потрібен рівень B2", – розповів учитель польської мови та блогер Акім Закутній.
Він додав: "Університети ніколи не зацікавлені, щоб не брати хороших студентів – їм завжди потрібні світлі голови. Молодь, особливо українська, – це дуже світла молодь. Але закон, який вийшов на початку серпня, говорить про те, що всі ці екзамени, які ви здали при університеті, не котуються".
Що буде з навчанням Поліни й тих українців, які підтвердили знання польської при університеті ще у липні, до публікації розпорядження Міністерства, – наразі невідомо.
Талановитих українських випускників охоче приймають не лише польські виші, а й університети Чехії, Німеччини та Британії. Після отримання диплома молодим відкривається шлях у житті та кар'єрі. Водночас самі студенти кажуть, що хочуть працювати вдома – в Україні.
Із Варшави, Наталка Шумакова, спеціально для "5 каналу"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською