росія намагається втягнути Білорусь у війну ще глибше, перекидає системи протиповітряної оборони до Москви та Керченського мосту і водночас втрачає ключові військові об'єкти від українських ударів. Тим часом Київ готує нові відповіді на російську агресію, а Європа шукає шляхи відбудови країни вже під час війни.
кремль знову дивиться на Білорусь
росія не полишає спроб розширити географію війни.
Видання The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела повідомляє: кремль посилює тиск на Олександра Лукашенка, намагаючись змусити Мінськ активніше долучитися до російської кампанії проти України.
Йдеться не лише про політичну підтримку.
За даними журналістів, Москва розглядає територію Білорусі як зручний плацдарм для запуску ударних безпілотників та подальшого розширення військової присутності поблизу українських кордонів.
Друга мета російського керівництва – змусити Україну тримати додаткові сили на північному напрямку та потенційно створити умови для розширення фронту на захід.
У Гродненській області вже стартували мобілізаційні навчання, що лише посилює занепокоєння щодо намірів кремля.
Ретранслятори для дронів
У Києві наголошують: Білорусь уже бере участь у забезпеченні російських атак.
Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко пояснює, що на білоруській території використовуються технічні засоби, зокрема ретранслятори, які допомагають російським ударним безпілотникам зберігати зв'язок та долати значні відстані вглиб України.
Саме тому президент Володимир Зеленський поставив вимогу до режиму Лукашенка прибрати відповідну інфраструктуру від українського кордону.
Термін ультиматуму спливає вже найближчими днями.
Відбудова під час війни
Поки росія намагається шукати нові способи тиску, Україна разом із партнерами готується до післявоєнного відновлення.
У польському Гданську стартує міжнародна конференція з відбудови України.
Захід відбувається на тлі певного охолодження у відносинах між Києвом та Варшавою після дискусій довкола історичної пам'яті та реакції польського політичного керівництва на окремі рішення української сторони.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав нинішню ситуацію зайвою емоційною напругою та закликав обидві сторони зосередитися на спільних інтересах.
Саме тому українську делегацію в Гданську очолить прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
У Міністерстві закордонних справ наголошують: головне завдання конференції – конкретні домовленості щодо майбутньої відбудови, а не політичні дискусії.
Відбудова завтра – удари сьогодні
Водночас Україна продовжує посилювати тиск на росію на полі бою.
Після доповіді керівника Головного управління розвідки президент Зеленський анонсував нові "справедливі кроки" у відповідь на затягування війни Москвою та регулярні удари по українських містах.
Окрему увагу привертають результати роботи українських далекобійних засобів ураження.
Одним із найрезонансніших успіхів останніх тижнів стало знищення понад 60 тисяч тонн боєприпасів на арсеналі Балтійського флоту неподалік Санкт-Петербурга.
Москва більше не почувається недоторканною
Економіст Олег Пендзин звертає увагу насамперед на психологічний ефект таких атак.
Протягом багатьох років російська столиця залишалася символом абсолютної безпеки для пересічних росіян.
Сьогодні ця ілюзія поступово руйнується.
Удари по стратегічних об'єктах демонструють, що навіть найпотужніші системи протиповітряної оборони не гарантують повного захисту.
Саме тому російське командування почало перекидати додаткові комплекси ППО до Москви та району Керченського мосту, оголюючи інші напрямки.
Московський НПЗ вибуває з гри
Ще одним болючим ударом для російської економіки став Московський нафтопереробний завод.
За інформацією Reuters, після двох українських атак у червні підприємство потребуватиме щонайменше пів року на відновлення.
Цей завод був одним із головних постачальників пального для російської столиці та навколишніх регіонів.
Його зупинка створює додаткове навантаження на російську паливну систему, яка вже відчуває наслідки ударів по логістиці та нафтовій інфраструктурі.
Українські дрони працюють по всій глибині
Аналітик Defense Express та військовослужбовець 413-го полку безпілотних систем "Рейд" Іван Киричевський наголошує: українські сили вже досягли такого рівня виробництва безпілотників, який дозволяє одночасно працювати як по об'єктах на тимчасово окупованих територіях, так і по цілях далеко в тилу росії.
Фактично Україна створює нову модель війни, де відстань до цілі перестає бути визначальним фактором.
Саме тому удари по Москві більше не сприймаються як виняткові події.
"Далі буде"
Підтвердженням цього стали слова головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського.
На своїй сторінці в соціальних мережах він опублікував відео попередніх атак на російську столицю та додав короткий, але промовистий підпис: "Далі буде".
Для російської влади це означає одне.
Поки кремль намагається шукати нові плацдарми для війни та втягувати в неї союзників, сама росія дедалі частіше змушена витрачати ресурси на захист власної території.
І якщо раніше Москва диктувала умови безпеки іншим, то тепер дедалі частіше змушена думати про безпеку самої себе.
Ганна Рибалка, "5 канал"
Також Служба безпеки України провела спецоперацію на тимчасово окупованій території Криму, уразивши засоби протиповітряної оборони російських військ та інфраструктуру військових аеродромів.
Нагадаємо, що в тимчасово окупованому Криму та на прилеглій території Краснодарського краю рф вирує серія масштабних пожеж на критично важливих логістичних та військових об'єктах. Після чергової скоординованої атаки Сил оборони України, яка відбулася в ніч на 23 червня, зафіксовано влучання у морську, енергетичну та військову інфраструктуру загарбників. Через загрозу нових ударів окупаційна влада була змушена повністю перекрити рух Кримським мостом на всю ніч.
Читайте також: У Севастополі та окремих районах Криму почали діяти графіки відключень електроенергії
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.