Бойовики не припиняють обстрілювати позиції українських захисників. Чотири рази вели вогонь упродовж понеділка. За даними штабу Операції Об'єднаних сил, постріли окупантів зафіксували біля Верхньоторецького, Гнутового, Водяного та Південного. В українському війську без втрат та поранень. Гаряче напередодні було і біля Катеринівки. Окупанти застосували стрілецьку зброю, гранатомети і навіть протитанковий ракетний комплекс. Чи відповіли на обстріл Об'єднані сили, дізнавалася журналістка "5 каналу".
Ранкову тишу біля Катеринівки обірвали потужні вибухи. Сергій чергував на посту, коли по сусідніх позиціях ворог відкрив вогонь.
"О 5-й ранку почали прицільно бити вогнем по хлопцях. При чому почали бити інтенсивно. Летіла одна за одною. Просто хотіли завдати реально шкоди, подивитися на наші дії, спровокувати наші дії", – розповідає військовослужбовець ЗСУ Сергій.
Військовослужбовець ЗСУ Євген додає: "Було чутно прильоти. Тому що за розривами і за часом відліку, так як було чітко чутно і вихід, і прихід".
Заборонені міни до цілі не долетіли, тому окупанти змінили тактику і калібри.
"Потім почалася стрелкотня з боку. Потім ще з СПГ стріляли. Позаяк дистанції довгі, тільки з СПГ вони могли відпрацьовувати", – зазначає військовослужбовець ЗСУ Руслан.
Обстріл тривав зо пів години. Вогонь у відповідь армійці не відкривали. На цій ділянці фронту, кажуть, давати відсіч украй складно. Українські армійці облаштували свої позиції в полях, натомість окупанти вже 7-й рік війни ведуть бойові дії просто з села, прикриваючись цивільними. Часто армійці фіксують, як будинки цивільних перетворюються на вогневі позиції ворога.
"Звідти працюють снайпери. Там люди живуть, звичайно. Ми ж не будемо працювати там, де мирні живуть. Я вважаю, що це підло, тому що прикриватися цивільними людьми – це не є добре і не правильно", – наголошує військовослужбовець ЗСУ Євген.
Що таке жити на лінії розмежування, Сергій знає не з чуток. Його рідний Торецьк у 2014-му захопили найманці, але за кілька місяців українська армія з боями звільнила місто, на відміну від Горлівки, де він навчався. У військо пішов, аби скоріше визволити рідних та знайомих, які досі змушені жити в окупації.
"Там регулярна армія Росії. Багато людей, з якими я там вчився, особисто підтверджували цей факт. Фотографії, відео скидали. Намагалися якось допомогти. Бачили, звідки йде ця техніка. В яких кількостях. Хто туди заїжджає, з якими прапорами", – зазначає військовослужбовець ЗСУ Сергій.
На ворожих позиціях нещодавно відбулася ротація. В такі моменти, кажуть бійці, чекають загострення. Тому облаштовують окопи і зброю, бо до можливої атаки мають бути готові і бійці, і їхні кулемети.
"Це може бути вдень, може бути ввечері, може бути вранці. Чогось очікувати певного не можна, тому ми завжди всі в готовності. Чекаємо, спостерігаємо", – підсумовує військовослужбовець ЗСУ Сергій.
Військовослужбовець Євген додає: "Нема такого дня, щоб вони не стріляли. Працювати вони будуть однаково".
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
