Доведеться рити вигрібні ями просто у дворах. До такого поганого сценарію розвитку подій готуються в одному з районів Києва. Мова про Троєщину з півмільйонним населенням. Місцева влада побоюється, що у тріскучі морози там може замерзнути каналізація. Фахівці житлово-комунальної галузі дивуються таким заявам. Кажуть: вигрібні ями у дворах мають цивілізовану альтернативу. Про що мова, дивіться в сюжеті журналіста "5 каналу" Сергія Барбу.
Київ без тепла і світла: як місто переживає тривалі знеструмлення
Сотні будинків досі залишаються без тепла в Києві. Деякі оселі не обігріваються вже четвертий тиждень. У місті діють суворі графіки знеструмлення. У місті працюють пересувні пункти незламності. У цих шатрах можна підзарядити телефони, погрітися і випити гарячого чаю.
"Ми вже другий день без електрики. До цього вона була лише з перебоями. Так, це важко... Вода в нас є. Я живу в місці, де є газ", – розповів мешканець Києва Петро.
Одна з київських родин проводить час на дитячому майданчику. Район, де вони мешкають, потерпає від частих знеструмлень. Не ліпше і в інших частинах Києва.
"Електрика в нас частіше вимикається, ніж працює. У мене маленька дитина – її потрібно тримати в теплі. Завжди є купа білизни, а після обстрілів часто надовго зникає вода, що ускладнює життя. Але ми вже звикли", – поділилася киянка Євгенія Клименко.
Троєщина під загрозою: пошкоджена ТЕЦ і ризик каналізаційного колапсу
Особливо складна ситуація, зокрема, на масиві Троєщина. Тамтешня ТЕЦ – одна з пріоритетних цілей для росіян, і вона пошкоджена.
"Ситуація загалом критична. Хто, що, як – розберемося згодом. Зараз наше завдання: обігріти, допомогти, все", – заявив голова Деснянської районної у місті Києві держадміністрації Максим Бахматов.
Голова району каже: альтернативи теплоцентралі немає. Обігрів осель пів мільйона мешканців – під великим питанням. Максим Бахматов говорить і про іншу потенційну проблему. У разі тривалого блекауту масиву загрожує каналізаційний колапс. Стічна система може просто замерзнути. Тому район готується до найгіршого: просто у дворах будинку, можливо, доведеться рити вигрібні ями. Техніку та людей уже знайшли, зазначає керівник району.
"Цивілізовані міста на випадок надзвичайних ситуацій роблять – ставлять біотуалети. Так, це незручно, так, це тимчасово. Ніхто нічого рити у дворах однозначно не буде. Чому? Для того щоб щось рити у дворі, треба порушити благоустрій. Треба отримати дозволи. І питання: куди потім подіти те все, що було в цій ямі? Жодна служба в Києві не візьме на себе таку відповідальність, тому що це може мати санітарно-епідеміологічні наслідки", – наголосила фахівчиня галузі ЖКГ Христина Ненно.
Київ готовий до екстрених ситуацій, переконує міська влада. Але подив викликає, скажімо, те, що лише восени столиця врешті спромоглася виділити 600 мільйонів на генератори для станції очищення стоків. У Києві вона лише одна, це стратегічний об'єкт, який потребує альтернативних джерел живлення.
Біогаз і європейський досвід: як убезпечити водоканали від блекаутів
Станція очищення стоків у чеському Зноймо. Останніми роками вона зазнала значної модернізації. Щодоби підприємство переробляє десять тисяч кубів нечистот. Працює на декілька населених пунктів.
"Найвіддаленіше місто розташоване за 25 кілометрів, всі стоки доводиться перекачувати сюди. Тому наша мережа складається з 30 насосних станцій. З кінця 90-х ми готувалися до вступу в ЄС і поліпшували технології. Очищену воду ми скидаємо в річку, з неї ж, але за 10 кілометрів вище, має забір водоканал", – показав виробничо-технічний заступник генерального директора Водопровідної акціонерної компанії Петр Видра.
Україні є чого повчитися в Чехії. І не лише в системі очищення води. З користю тут навчилися використовувати навіть намул від нечистот.
"Ми очищуємо міські стоки, а заодно і виробляємо біогаз. Ось там у цій установці", – додав менеджер з очищення стічних вод Томаш Їлек.
За добу на станції виробляють до 900 кубів біогазу. Справа зискова для підприємства. Позаяк тут також спорудили когенераційну установку. Пальне одразу ж на місці спалюють і отримують електроенергію. Повністю енергонезалежною ця станція очищення стоків не стала, однак зуміла покрити третину власного споживання. Результати, сподівається керівництво підприємства, стануть ще ліпшими, бо планують велику реконструкцію установок.
"Якби в Києві весь осад стічних вод проходив через біогазову установку, то ми би мали десь 10 МВт електрики. Це не вирішує проблем столиці, як ви розумієте. Але це закриває половину потреб станції аерації у Бортничах. Локальна, красива і, до речі, рентабельна технологія", – пояснив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
В Україні поки що немає жодної біогазової установки на очисних спорудах. Першим може стати Львів. Там уже розпочали будівництво, запрацювати установка має у першій половині наступного року. Проєкт коштує понад 40 млн євро, гроші дають європейські партнери. До речі, це один з елементів підготовки держави до вступу до ЄС. Адже екологічне законодавство там забороняє накопичувати мул із нечистот. Для міста вигода також очевидна. Львів планує спалювати вироблений біогаз. Таким чином водоканал зможе сам себе обігрівати взимку, а також покрити понад половину потреби в електроенергії.
"Це можна розглядати як розподілену генерацію. Відносно маленькі установки, які генеруватимуть і теплову, електроенергію. Вони допоможуть Україні вистояти. Однак хочу звернути увагу, що для реалізації таких проєктів потрібні гроші. І їх у водоканалів немає, у зв'язку із тим, що регулятор не встановлює економічно обґрунтуванні тарифи", – сказав президент Асоціації водоканалів України Дмитро Новицький.
У великих містах тарифи на воду визначає Нацкомісія з регулювання компослуг. Натомість у малих – самі громади, і почасти саме в них вартість послуг у рази вища. Натомість міста-мільйонники ще дужче залазять у борги. Питання біогазових установок на водоканалах давно назріле. Надто – у час війни, коли росія намагається спровокувати колапс в українських містах.
Сергій Барбу, "5 канал"
Цей матеріал створений в рамках проєкту Клімат Контент Пул за підтримки n-ost.
Нагадаємо, голова Деснянської РДА Максим Бахматов заявив, що на Троєщині в Києві готуються створювати викопні туалети через загрозу замерзання труб водогону і каналізації.
Наразі у столиці найскладніша ситуація на Троєщині. Там близько 600 будинків перебувають без усіх послуг. Київ у ніч проти 24 січня опинився під масованою атакою російських дронів. У столиці працювали сили протиповітряної оборони, зафіксовані влучання та падіння уламків у кількох районах міста.
Читайте також: Нетипова атака на Київ: росія вперше за місяці застосувала важкі ракети Х-22 – що відомо.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.