Віялових відключень світла влітку не буде. Струму країні вистачить, заспокоюють в уряді. А серйозні побоювання були. Бо на ремонти зараз потроху йдуть блоки атомних станцій. Жодних аварій на них не було. Це події планові, так відбувається щороку. Один із блоків АЕС полагодили раніше, він уже у "строю" і виробляє світло для країни. А енергетики вже наповну готуються до зими. Не варто баритися і споживачам, поки не пізно. Що буде з тарифами на комуналку далі, чи варто купувати генератори і як залишитися взимку з теплом – Сергій Барбу збирав поради експертів.
Матеріал створено завдяки підтримці Австрійського бюро кооперації у Львові.
ЦІНА СВІТЛА І ВОДИ: ВРЯТУЄ ЛИШЕ ЕКОНОМІЯ
Світлана Ткачук із Черкас рахує, скільки заплатить за світло за червень. Тариф на струм для населення з початку місяця зріс. Майже удвічі. Жінка розповідає: добряче кіловатів намонує пральна машинка, електродуховка і мікрохвильова піч. Тепер мудрує: як зекономити.
"До хорошого звикаєш. Праска, духовка, ще й у мене пароварка електрична. Тепер від всього цього треба відмовитися. Бо буде мені це дуже затратно", – сказала мешканка Черкас Світлана Ткачук.
Додати витрат пані Світлані може ще й тариф на воду. До його підвищення з 1–го липня закликають водоканали. Кажуть: у них немає вибору. Зарплату співробітникам треба підвищувати. Ціна світла, додають, для них зросла уп‘ятеро. І все більше грошей витрачають на реагенти для очищення води. Цифри нового тарифу на воду до Комісії, що регулює ринок комунальних послуг, передали.
"Розрахунки, які подавали водоканали ще в минулому році: середнє зростання по Україні орієнтовно 33%", – вважає президент асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький.
ДЕШЕВЕ СВІТЛО КОШТУЄ ДЕРЖАВІ 100 МЛРД ГРИВЕНЬ НА РІК
Стримувати підвищення тарифів – це дуже дороге задоволення для держави. Надто – коли йдеться про те ж світло. Щороку на різницю між ринковою та ціною для населення уряд витрачає понад 100 мільярдів гривень.
"Українці давно платили повну ціну. Просто оплата ця відбувалася не на пряму, у рамках тарифів. А з податків чи недоотримання у бюджет. Конкретніше: "Укренерго" та "Енергоатом" субсидіювали цю різницю у тарифах спочатку зі своїх прибутків. Як я розумію, натепер уже пішли у збитки", – сказав голова правління Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин.
ЗИМА–2023 БУДЕ ТЯЖЧОЮ: ТРЕБА ГОТУВАТИСЯ ВЖЕ.
Економити, – це головна порада від енергетичних фахівців. Дешеві тарифи занадто дорого коштують державі. А їй і без того вистачає клопотів. І ще більше їх додається вже з осені. Росія не відмовиться від ідеї залишити Україну у морози без тепла і світла.
"Ми зовсім не рано починаємо говорити про початок опалювального сезону. Минулий опалювальний сезон ми пройшли на резервах, які у нас залишалися. Особливо у системі електропостачання. У нас залишалися якісь резерви трансформаторів, ізоляторів. Укренерго мало можливість швидко реагувати, де росіяни наносили удари. Зараз ці резерви вичерпані", – каже виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України Святослав Павлюк.
Підтримка буде. Від іноземних партнерів. Але великих запасів обкладання у них немає. Та й виготовити його хутко не вийде. Тому країна вже посилено готується до зими. Міста перевіряють мережі. Енергетичні компанії розробляють плани "Б". Вони мають бути у всіх українців. У Асоціації "Енергоефективні міста" склали спеціальні поради. Наприклад, генератори й акумулятори точно зайвими не будуть. Оселю вартувало б утеплити, а усі вікна перевірити.
"У будинках, де є централізоване теплопостачання, важливо мати запасний генератор. Він дасть можливість індивідуальному тепловому пункту працювати і розподіляти тепло по будинку. Торік у нас завезли дуже багато генераторів, то ціни на них впали утричі. І не чекати до жовтня, поки він знову подорожчає. Зараз притомний генератор можна купити за 15–20 тисяч", – розповідає виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України Святослав Павлюк.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТЕПЛО: ВЕЛИКІ РИЗИКИ
Найстабільше минулу зиму прожили міста із централізованим опалення. Тому переходити на індивідуальне тепло фахівців категорично не рекомендують. Показовим є приклад Кременчука. Росіяни торік знищили тамтешню ТЕЦ, яка гріла місто. Але взимку Кременчук не мерз.
"Якщо є одна велика котельня, або ТЕЦ, яка гріє велику площу, то завжди є так звані "маневрені котельні". І їх можна підключити, наприклад, тоді, коли ТЕЦ виходить у ремонт. Вона ж може зламатися і під час опалювального сезону. І ось це дублювання воно надає ту безпеку", – ваажає генеральний директор Danfoss Україна Андрій Берестян.
І вихід є, навіть якщо не буде газу. Не через відключення, а з власного бажання від блакитного палива минулого опалювального сезону повністю відмовилося Дубно. Таке важко уявити під час війни. Але це місто на Рівненщині всю зиму грілося без газу. Палили, зокрема, брикетами з відходів із соняшнику, кукурудзи чи соломи.
