Прихильника поганських богів Перуна і Дажбога збираються на Хортиці ще з ранку. Одні готуються до дійства, інші займають зручні місця на пагорбах та схилах острова. Серед акторів-аматорів обирають юнака Купалу та дівчину Морену. Перший уособлює сонце, а діва - воду. Під час гулянь вони поберуться, а поки що останні  приготування.  

Старовірці, як себе називають учасники дійства, кажуть: Сонце, тобто Івана Купала, разом із ним і найдовший день, поступово передаватимуть свою владу прохолодній ночі. І господарюватиме вже Морена. Учасники дійства запевняють - святкування Купала дуже актуальне в сучасних умовах.

Мирослава, жриця громади "Арійський шлях": "Ми живемо в містах, енергетичний спам, як говорять комп`ютерщики, він налипає, купальскьим вогнем ми його спалюємо. І недарма перед тим як люди стрибають через купальський вогонь, вони ще очищуються водою. Тобто вода, змиває цю злу силу , а вогонь - випалює її рештки".

Кульмінація свята - спалювання солом`яного Купала та вкидання ляльки Морени у води Дніпра. Для неодружених дівчат свій ритуал - вони шукають собі судженого, кинувши у річку сплетеного з різнотрав`я вінка. А вже опівночі молодь рушає на пошуки заповідної квітки кохання - папороті.

Ярослава, учасниця свята: "Те, що я знаю з народних уст, це те, що квітка повинна цвісти раз на рік, і що вона мала би приносити щастя. Але біологи стверджують, що ніколи не повинна цвісти папороть, тому напевне ми не підемо шукати квітку папороті".

У прадавньому святі сплелися язичницькі традиції і церковні обряди, які привнесло вже християнство. Запорізькі гуляння на 2 тижні випередили релігійне святкування Дня Іоанна Хрестителя на початку липня.

Михайло Воронов, Юрій Петришин, Запоріжжя, 5 канал

***