Щоби полум`ям дмухати тернопільчанину? Олександру треба небагато - пляшка гасу та запалений.

Так вогнем плюється вже 2 роки. За цей час цистерну гасу видув. Трохи і сам хильнув.

Десятирічна Люба - наймолодша учасниця фаєр-фесту - тільки мріє вогнем дихати. Поки що лише крутить.  

Зараз хитромудрі петлі вимальовує без іскри, бо вдягнута у синтетику. За правилами безпеки, з вогнем потоваришувати можна, лише якщо на тобі натуральні тканини. А волосся зібрано у хвіст.

Усі ці люди - із факелами у руках - абсолютно різних професій. І частіше за все до циркового мистецтва не мають жодного стосунку. Як ось ця трійця з Німеччини.

Як з вогником працювати на повну, демонструють із заходом сонця.

На сцені стадіону "Спартак" - чи не самі іноземці - підкорювачі вогню з Фінляндії, Великобритані, США, Литви та Росії. Цирк та театр, танці та акробатичні номери. Полум`ям малюють хитромудрі петлі, жонглюють та дихають.

Глядачів відійти просять на відстань щонайменше 15 метрів. Та ті до іскор лише линуть.

Самі ж майстри вогняного жанру не перестають нагадувати - не намагайтися повторити це удома. Самі бо перші кілька місяців трюкам навчалися без вогню. Та й не наодинці - на спеціальних майстер-класах. Такі і під час фестивалю проводили. Завдяки таким запальним урокам український воняний жанр і розвинули.

П`ять років тому на першому київському фаєр-фесті полум`ям жонглювали не більше 50ти вогнекрутів. Нині - чотири з половиною сотні. Наступного року обіцяють встановити новий рекорд - за кількістю і фаєрщиків, і країн-учасниць. Тоді - кажуть - запалять - не лише стадіон. А й увесь Київ.

Марія Коренюк, Олексій Іванченков та Юрій Підлісевич, 5 канал