медпрацівниці
медпрацівниці 5 канал

"Кричу: дівчата горять": історія загибелі медпрацівниць, які, попри війну, залишилися рятувати людей

Читайте на русском
Від початку повномасштабного вторгнення загинули вже 24 медичні працівники

24 медичних працівники загинули, надаючи допомогу людям, за час повномасштабного вторгнення – такою є статистика МОЗ. Історія лікарки Інни Діхтяренко та медсестри Віти Білоцької, які втратили життя під час ворожого удару на Київщині – у матеріалі журналістки "5 каналу" Софії Норенко. 

Білогородська окружна територіальна громада стала гуманітарним штабом для всієї Київської області на початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, у Святопетрівському організували великий склад, однак ціна за цю гуманітарну виявилась занадто високою.

Місцевий підприємець Дмитро згадує: після 24 лютого більшість тих, хто залишився в Україні, не могли сидіти склавши руки. Тому охоче почали приймати гуманітарну допомогу та роздавати її людям. А місцем для сортування став його склад.

"Допомоги їхало різної багато, це були і продукти харчування, і одяг, і спальні мішки, і все інше. І також їхало багато медикаментів і стало питання, що з ними треба щось вирішувати. Таким чином попросили дівчат, ось саме Віту і Інну, щоб вони прийняли на себе", – каже підприємець Дмитро Антоненко.

Інна – 25-річна сімейна лікарка, а Віта – 48-річна медсестра. Обидві ще від початку великої війни вирішили залишатися на роботі, аби допомагати людям. Тому охоче прийняли пропозицію працювати на складі. Однак встигали ще й надавати різну медичну допомогу, як місцевим, так і тим, хто виїжджав із Бучі, Ірпеня, Гостомеля. Та 28 березня все змінилося.

"Десь до обіду стоїмо, перебираємо і чуємо перший приліт. І там був ще сторож. Він і я разом, не пам'ятаю культурними словами чи ні, швидко на підлогу. Чітко пам'ятаю десь 6 вибухів. Як мені пояснили, це реактивна система була", – каже очевидець подій Дмитро Племянник.

"Я відлетіла зовсім під ящик, дівчата були в приміщенні, я бачила, коли я піднялась, кричу: дівчата горять", – згадує очевидиця подій Леся Ковтун.

"Коли я діставав Віту, там було видно, що вона просто вся червона. Ми побігли тушити, вогнегасники, звичайно, швидко закінчились. Я почав розгрібати далі, хапонув трохи диму, відійшов, відкашлявся десь секунд 10-20 максимум і потім повертаю голову, вона вже намагається встати. Ти залазиш до неї туди, трохи в ноги пече, але то вже не важливо, як для неї", – каже очевидець подій Дмитро Племянник.

"Її зразу ввели в кому, прооперували, потім вона з неї вийшла, вона декілька днів, ми навіть з нею спілкувалися, ми їздили до неї, а потім вона знову впала в кому і вже з цієї коми не вийшла", – каже підприємець Дмитро Антоненко.

Віта померла 7 червня. Інну ж не вдалося винести з полум'я і вона загинула там.

"Донька найкраща. Вивчилась, з відзнакою закінчила школу з золотою медаллю, сама вступила. Навіщо ця війна – незрозуміло, здорові діти загинули, які прийшли в цей світ і робили тільки добро в білих халатах", – каже батько Інни Юрій Діхтяренко.

Про обох дівчат нині згадують із теплом, як місцеві, так і на роботі.

"Я Інну, Інну Анатоліївну знаю як ще інтерна. Ну золота дитина, просто золота, вона ще інтерном була дуже відповідальною. І любила людей, а коли вона стала лікарем, то відповідальність зашкалювала. Віта Білоцька працювала, знаєте, є такі медсестри, якій даси будь-яку роботу, і вона її виконає", – розповіла заступниця директора Білогородської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Людмила Науменко.

Для того щоб увічнити пам'ять жінок, біля однієї з амбулаторій у Святопетрівську, де працювали Інна та Віта, зробили меморіальні дошки. 

"Відразу після загибелі Інни десь через тиждень ми прийняли рішення, що перейменуємо назви вулиць у Святопетрівському, й одразу після смерті Віти ми назвали на честь Віти Білоцької теж вулицю", – розповів міський голова Білогородки Антон Осієнко.

Місцева влада, каже батько Інни, допомагає сім'ям загиблих. Юрій залишився сам. Єдине, що тепер є на згадку про доньку – це перейменовані вулиці, монумент і нагорода президента посмертно "За врятоване життя". У Віти ж зростають двоє дітей. 

Софія Норенко, Валентин Стрєльцов, "5 канал"

Читайте також: "Таких лікарів 2014-го було дуже мало": як працюють медики-воїни на передовій – ексклюзив

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться також відео за темою.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
"Все покрали, навіть тракторні причепи": на що російські окупанти перетворили Снігурівку – Кухта
Наступний матеріал
На Миколаївщині буде скасовано заборону на продаж алкоголю і змінено комендантську годину – Кім
Loading...
Донорство крові: чому це важливо та кого може врятувати – сюжет

Донорство крові: чому це важливо та кого може врятувати – сюжет

"Відрізати завжди можемо": в Україні стартувала національна програма "Врятуй кінцівку"

"Відрізати завжди можемо": в Україні стартувала національна програма "Врятуй кінцівку"

Як працюють медики-добровольці на найгарячіших напрямках – "Незламна країна"

Як працюють медики-добровольці на найгарячіших напрямках – "Незламна країна"

"Таких лікарів 2014-го було дуже мало": як працюють медики-воїни на передовій – ексклюзив

"Таких лікарів 2014-го було дуже мало": як працюють медики-воїни на передовій – ексклюзив

Осколок зайшов у ногу, поламав кістку, вирвав нерви: як лікарі повернули бійцю ЗСУ можливість ходити – сюжет

Осколок зайшов у ногу, поламав кістку, вирвав нерви: як лікарі повернули бійцю ЗСУ можливість ходити – сюжет

"В Київ на лікування не вирвешся": деокупованою Київщиною їздить лікарня на колесах

"В Київ на лікування не вирвешся": деокупованою Київщиною їздить лікарня на колесах