Сьогодні на Хрещатику немає заторів. Утім центральною вулицею столиці все одно не пройти. Її заполонили ролери. Зручні костюми, захисні каски, наколінники і чотириколісне взуття. Вік не важливий, стать також, головне - бути у всеозброєнні, щоби мчатися, як блискавка.

Учасниця забігу з Москви: "Сейчас вот мы все тут подкладываем себе в ролики пластырь, всякие силиконовые штучки, разные смягчители, потому что две недели назад был марафон в Воронеже и многие стерли себе ноги".

Учасник забігу з Харкова: "Ролики это крутой жесткий наркотик, который выбивается осиновым колом. Уж если ты стал ролером, то это уже навсегда".

Постріл у повітря, і асфальт Хрещатика затримтів. Ролери-любителі біжать з Майдану Незалежності до Бесарабки і назад. А професіонали мають намотати тринадцять таких кіл. Українські учасники заздалегідь знають, що перемога їм не світить, і кивають на росіян. Мовляв, у Росії цей спорт процвітає, а Україна тільки-но стає на ролики. А от глядачі із задоволенням дивилися на завзятих дівчат і хлопців, що прудко пересуваються на коліщатах і не падають.

Першими фінішу дісталися таки росіяни. Для них це серйозне проміжне змагання у виборюванні Міжнаціонального ролер-кубка. Вони скаржаться на київський асфальт.

Українців, що катаються на роликах, дуже багато - запевняють організатори забігу. Втім, більшість з них ставляться до цього як до модного захоплення. Хоча ролерство це одночасно і спорт, і розвага. На думку ініціаторів ролер-марафону, ролики є символом великого міста.

Вячеслав Імбірський, співорганізатор ролер-марафону: "Це та віддушина, де людина може не пити пиво і не курити цигарок. Ролими можуть займатися усі, особливо в місті Києві, де асфальту дуже багато".

Ольга Петрів, Денис Ковальов, 5 канал

***