Служба безпеки України від початку повномасштабної війни не ініціювала санкції проти переважної більшості проросійських політиків України. Так, із 32 таких політиків під українські санкції потрапили лише 7 політиків, а майно конфіскували лише в одного – Віктора Януковича. Про це йдеться в розслідуванні StateWatch для Kyiv Independent, пише "Європейська правда".

З 24 лютого 2022 року РНБО ввела санкції проти понад 5,5 тисяч організацій і 6 тисяч осіб. За даними Мін'юсту, 250 з них мають активи в Україні. Але на сьогоднішній день держава арештувала активи лише у 26 осіб, які потрапили під санкції.

StateWatch виявила, що українська влада не вносить у нові санкційні списки відомих і впливових проросійських політиків. Фаворитом щодо ініціювання санкцій у міжурядовій робочій групі з санкцій є СБУ. Служба свою повільність пояснює тим, що збір інформації про впливових проросійських політиків займає більше часу, ніж про колаборантів нижчого рівня.

За прикладом США, Великої Британії, ЄС та інших РНБО України запроваджує санкції проти російського військово-політичного керівництва, бізнес-кіл, компаній та організацій, але не найвидатніших українських проросійських політиків. 

"Деякі з них уже вісім років перебувають у санкційних списках іноземних держав, але досі не потрапили під санкції в Україні", – констатують аналітики.

Від початку повномасштабної війни Україна запровадила санкції лише проти 7 з 32 провідних проросійських політиків. Серед них – ексголова Адміністрації президента Януковича, ексзаступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, ексзаступник Клюєва Андрій Портнов.

З початку повномасштабного вторгнення росії РНБО запровадила санкції проти 648 громадян України. Найпоширенішою причиною введення санкцій є не тероризм, а активна політична співпраця з ворогом.

Ексміністр внутрішніх справ часів Януковича Віталій Захарченко, який є одним з організаторів розгону міліцією протестувальників під час Євромайдану, був у санкційних списках ще у 2021 році, але санкції не передбачали арешту активів. Тому для конфіскації майна Захарченка на користь держави його довелося б повторно внести до санкційних списків.

Крім Захарченка, з багатьох проросійських колишніх топпосадовців, які не потрапили до санкційних списків після зміни процедури у 2022 році, експрем’єр-міністр часів Януковича Микола Азаров, ексміністр освіти Дмитро Табачник, олігархи Дмитро Фірташ і Павло Фукс.

"На цьому етапі особливо помітна вибірковість СБУ щодо того, до кого будуть застосовані санкції. Немає жодних доказів навмисного утримання чиновниками санкцій проти сумнозвісних проросійських політиків в Україні, які мають значні активи в Україні, які могли бути конфісковані для відновлення країни. Водночас інформація з санкційних списків свідчить про те, що СБУ витрачає значні ресурси на санкцію невідомих дрібних чиновників на окупованих територіях, які не мають значних активів", – пише автор розслідування.

В Офісі президента пояснюють зволікання із санкціями двома причинами:

• інтереси кримінального провадження щодо них іноді переважають над інтересами конфіскації;
• закон не має зворотної дії, тому для повторного включення до санкційних списків мають бути докази протиправних дій особи, вчинених саме після повномасштабного вторгнення рф.

Для врегулювання цієї проблеми Мінекономіки розробило Концепцію державної санкційної політики, яка обмежує дискреційні повноваження СБУ у виборі об’єктів санкцій.

У Мінекономіки стверджують, що направили Концепцію на погодження в РНБО, але через рік досі нічого не відомо ні про її зміст, ні про те, коли вона може бути затверджена.

Як повідомляв 5.UA, ЄС запровадив проти білорусі нові санкції, що охоплюють товари подвійного призначення.

Дивіться також відео: ПЕРЕКРИТИ вагнерівцям КИСЕНЬ! Парламент Британії закликав запровадити санкції проти бойовиків ПВК

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.