Відносну тишу поблизу Оріхового на Луганщині армійці пов'язують із так званим "парадом перемоги", який відбувся в Луганську. Травневе свято окупанти перенесли на червень через коронавірус, за аналогією з Москвою. За розвідданими, частина техніки з передової поїхала на це шоу заздалегідь.

"Дня 2 назад гуло добре! Що вони там затівали – без поняття", – каже військовослужбовець Олександр.

"Кілька ночей. Прямо чутно. Під'їжджає і щось працює. Гул-гул-гул. Ну, воно так далеко. Це при тому, що туман і при тумані, звук краще поширюється", – зауважив Володимир.

"Отакі осколочки прилітають. Як лезо гостре. Боєприпасів вони не жалкують", – запевняє Едуард.

Боєприпасів у російсько-терористичних військ вдосталь. Ракетами вартістю кілька тисяч доларів цілять навмання.

"Вони прострілюють наші посадки і шукають нашу техніку замасковану. Точно вони не знають, де стоїть. Але хочуть знайти", – розповідає боєць.

Стріляють найманці з-за спин мирних мешканців. Днями в центр окупованого Голубівського підігнали зенітну установку і на світанку під прикриттям туману почали бити з неї.

"Де церква, під'їхали, стрельнули, і, прямо в туман, акуратно поїхали. І все воно змішалося. Пил, туман. Поки сюди звук дійшов, уже зображення не було. Один пил залишився", – пояснює армієць Володимир.

"Сепари теж вміють воювати. Усі вважають, що вони дурні, але воюють то вони нормально", – каже Олександр.

Та попри часті обстріли, вояки кажуть: із настанням спекотних днів ситуація біля Бахмутської траси відносно стабілізувалася.

"Взимку, звичайно, було гірше, набагато гірше. Півтора місяця вони стріляли кожен день. 40-50 мін і снарядів кожен божий день", – наголошує військовослужбовець.

Епіцентром бойових дій на Луганщині став Попаснянський напрямок. Там майже щодня штаб Об'єднаних сил фіксує обстріли з калібрів, заборонених Мінськими угодами.

Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"