Телеведуча "5 каналу" Лариса Губіна:
Я знала Парубія особисто. Ну як знала? Як політика, спікера і командира Майданів. Кілька разів я робила з ним інтерв'ю. У нас у редакції – ще ті циніки: ми жартували над усіма нашими гостями ефірів. "Ось прийде Парлубій і все нам розлкаже" – жарт над його дикцією.
Ми добре розуміли, коли кремль почав кампанію проти Парубія: у мережі з'являлися довідки про його фізичний стан, "недорозвиненість" і "невміння говорити". Це було ще десь у 2004 чи 2014-му. Вже не пам'ятаю. Але так Московія робила завжди: знецінення, маніпуляція, брехня. "Хохол дурний"! Ось їхня концепція.
В останні роки Парубій зник із екранів. Він тихо робив свою проукраїнську роботу.
Але я ніколи не забуду того дня, коли прийняли Закон про мову. І я не забуду голосування за ЄС і НАТО в парламенті – за яке досі не соромно. І я не забуду його сакральне: "Дякую, було весело".
Ох, Андрію… як зараз "невесело", як невесело всім нам.
41299551991Українство Москва вбивала завжди. Але нас не може поховати час. Мільйони українців нічого не знають про Бандеру, але кажуть: "Слава Україні". Навіть світові лідери слабо уявляють, хто наші герої, але відповідають: "Героям слава".
Троє, яких не зміг поховати час? Ні. Їх значно більше.
Бандера. Його ім'я стало гаслом ще за життя. Багато хто його не бачив, але кожен вимовляв. Його боялися і німці, і радянські агенти. У Мюнхені він ходив тихими вулицями, підозрюючи кожного перехожого. У жовтні 1959-го, коли він відчиняв двері власного будинку, до нього підійшов "звичайний" чоловік. Пістолет, що стріляв ціанідом, зробив свою справу.
Коновалець. Його уявляли в костюмі й капелюсі, вишколеного офіцера з холодними очима стратега. Він бачив далі за кордони і далі за життя одного покоління. Після поразки визвольних змагань 1920-х він міг викладати математику чи торгувати кавою у Львові. Але натомість створив Організацію українських націоналістів – армію ідеї. Москва боялася цього мозку. Тому Судоплатов підійшов до нього в Роттердамі з "подарунком". Коробка з вибухівкою розірвала тіло.
Шухевич. Худий, майже аскетичний, із руками інженера, а не воїна. Але саме він став Головним командиром УПА. Він щодня дивився у вічі смерті. У селах Галичини ходила чутка: "Тарас Чупринка" всюди і ніде. У березні 1950-го в Білогорщі радянські солдати оточили його будинок. Кулі свистіли. Кажуть він зробив останній постріл собі у груди, щоб ворог не мав тріумфу. Його тіло розчленували, спалили, сховали у ріках чи котельнях. Вони думали – кінець. Але ні. Хтось буде наступним? Сьогодні це Парубій.
Слава Україні, Андрію!
Нагадаємо, у суботу, 30 серпня, невідомий декілька разів вистрілив у нардепа Андрія Парубія у Львові. Політик помер на місці. У Львові введено спецоперацію "Сирена".
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
