Медійник Євген Лесной, який донедавна працював у національному телемарафоні "Єдині новини", відверто розкритикував підходи державних установ до співпраці зі ЗМІ.
У своїй колонці для "Детектор медіа" Лесной висловив занепокоєння через обмеження доступу до інформації та зростання цензури.
"Крик журналіста зі стажем": Нові комунікаційники та "підхід Мендель"
За словами Лесного, за останні шість років у міністерствах та агенціях з'явилося покоління "комунікаторів", які стали бар'єром між владою та суспільством. Журналіст наголошує, що їхня поведінка створює враження, ніби "для чиновників і їхніх пресслужб медіа – це обслуга".
"Складається стійке враження: пані Мендель (пам’ятаєте таку – прессекретарка президента Зеленського) пішла, а її підхід до комунікацій – живий і досі", – зазначив Лесной.
Він підкреслив, що узгодження запитань перед інтерв'ю стало звичним явищем, хоча "для журналістики це – нонсенс". Лесной згадує свої професійні принципи: "Мене вчили: не буває незручних чи неправильних запитань. Люди при владі повинні вміти відповідати навіть на найнезручніші. А тепер питати дозволено лише з пози "ку" – ніби просиш милості. Запитання – у богів".
Цензура під прикриттям війни та погрози медіа
Євген Лесной також висловив занепокоєння щодо цензури, яка, на його думку, часто виходить за межі умов воєнного часу. Він згадав випадок з минулого року, коли під час інтерв’ю з головою АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів) йому сказали: "Надішліть матеріал на погодження".
"Ніхто не заперечує проти воєнної цензури – це питання безпеки. Але не варто прикриватися війною, коли просто хочеться все контролювати", – акцентував журналіст.
Водночас, в "Детектор медіа" зауважили, що від 2023 року інтерв'ю за законом не є об'єктом авторського права і не має бути затвердженим.
Лесной розповів про випадки, коли журналісти, які заперечували проти таких практик, отримували у відповідь "образи, а подекуди й погрози: "Більше вашому телеканалу коментарів не дамо"". Він підкреслив, що державні посадовці, які отримують зарплату з податків громадян, "реагують на звичайне прохання про відкритість як на особисту образу".
Проблеми комунікації в міністерствах
Журналіст навів кілька конкретних прикладів неефективної комунікації:
-
Колишнє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій (нині – Мін’єд): "Отримати коментар... неможливо. Особливо за нинішнього керівництва". Лесной пов'язав це з корупційним скандалом та справою в НАБУ щодо міністра Чернишова.
-
Неназване міністерство: Комунікаційниця "нервово відреагувала на цілком нормальну розмову з міністеркою, що після інтерв’ю у гніві надіслала листа з претензією: "Не мали права ставити додаткові запитання – не погоджені!"".
-
Міністерство освіти та науки України: "Здається, взагалі не має людини, здатної говорити на камеру. Відповіді – лише листами. За комунікацію там відповідає аутсорсингова компанія. Тому все й мертве".
-
Пресслужба Міністерства у справах ветеранів: "Дозволяє собі обмежувати журналістів у запитаннях, повчає, як треба робити журналістику, й навіть погрожує: "Вашому медіа більше не коментуватимемо"".
"Історія України почалася в травні 2019 року"
Лесной також звернув увагу на те, що в телемарафоні "Єдині новини" "давно не видно колишніх міністрів, заступників, справжніх експертів у своїх галузях". Він припускає, що "нинішні стратеги з комунікацій хочуть, аби українці повірили: історія України почалася в травні 2019 року".
Завершуючи свою колонку, Євген Лесной підкреслив, що "нині про владу – або добре, або ніяк", що суперечить принципам журналістики як "насамперед критичного погляду". Він також повідомив про своє звільнення:
"З минулого четверга я більше не працюю в марафоні "Єдині новини"".
Читайте також: Брюссель наполягає на відновленні роботи мовників замість телемарафону "Єдині новини".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.